РЕЗИСТЕНТНIСТЬ RHODOTORU LARUBRA G2/1 ДО ВАЖКИХ МЕТАЛIВ ТА ЇХ АДСОРБЦIЯ

Автор(и)

  • C. О. Білоіваненко Одеський національний університет імені I.I. Мечникова, Ukraine
  • А. Є. Бухтіяров Одеський національний університет імені I.I. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.1(21).48833

Ключові слова:

дріжджі, важкі метали, резистентність, біосорбенти

Анотація

Метою роботи було вивчення рівня стійкості штаму Rhodotorula rubra g2/1 до важких металів Cu, Zn, Pb, Cd та їх адсорбції клітинами цих дріжджів. Штам червоних дріжджів Rhodotorulla rubra g2/1 був виділений з прибережних вод острова Зміїний. Оцінка впливу іонів досліджуваних токсичних металів на ріст дріжджів проведена на середовищі Рідер з додаванням різних концентрацій важких металів Cu, Zn, Pb, Cd. Вміст досліджених металів у зразках визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометру “Сатурн-2”.
Визначено мінімальні концентрації важких металів, що інгібують ріст дріжджів штаму Rhodotorula rubra g2/1. Для міді – 750 мг/л, цинку – 500 мг/л, свинцю – 120 мг/л, кадмію – 10 мг/л. Отже, досліджені дріжджі найрезистентніші до міді та найчутливіші до кадмію. За інкубації в розчинах, що містять важкі метали, дріжджі вилучають за 2 години 85,6% міді, 18,6% свинцю, 7,8% кадмію, 7,7% цинку. При цьому на один грам сухої біомаси дріжджі накопичують 90,0 мг міді, 38,9 мг кадмію, 12,9 мг цинку та 26,2 мг свинцю. Таким чином, проведені дослідження показали, що дріжджі штаму Rhodotorula rubra g2/1 одночасно мають високий рівень резистентності до міді та здатність до адсорбції цього металу.

Посилання

Бабьев К.Н., Щелоков С.А. Дрожжи. Биология. Пути развития. – М.: Мир, 1996. – 272 с. 2. Голубцев В.И. Идентификация дрожжевых грибов рода Rhodotorulla. – М.: Мир, 1990. – 321 с. 3. Давидова Е.Г. О природе сорбции металлов клеточными стенками дрожей // Микробиология. – 2002. – Т. 61, № 6. – С. 1018–1022. 4. Iваниця В.О., Білоіваненко С.О. Чисельність та таксономічний склад дріжджів прибережної акваторії острова Зміїний // Мікробіологія і біотехнологія. – 2012. – № 3. – С. 74–81. 5. Иваница В.А., Бухтияров А.Е., Лисютин Г.В., Захария А.Н., Гудзенко Т.В. Аккумуляция тяжелых металлов бактериями рода Pseudomonas // Мікробіологія і біотехнологія. – 2012. – № 4. – С. 76–83. 6. Квасников Л.Н. Дрожжи. – К.: Наук.думка, 1998. – 264 с. 7. Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с. 8. М амєєва О.Г., Касаткіна Т.П., Лаврінчук В.Я. Біосорбційна спроможність мутантів Rhodotorula mucilaginosa УКМ У-1776 // Мікробіол. журнал – 2007. – Т. 69, № 2. – С. 29–35. 9. Подгорский В.С., Касаткина Т.П., Лозовая О.Г. Дрожжи – биосорбенты тяжелых металлов // Мікробіол. журнал – 2004. – Т. 66, № 1. – С. 91–101. 10. Fell J.W., van Uden N. Yеasts in marine environments. – Germany, 1963. – P. 329–335. 11. McEldowney S. Effect of cadmium and zinc on attachment and detachment interactions of Pseudomonas fluorescens H2 with glass // Appl. and Environ. Microbiol. – 1994. – V. 60, № 8. – P. 2759–2765. 12. Villegas L.B., Amoroso M.J., de Figueroa L.I. Copper tolerant yeasts isolated from polluted area of Argentina // J. Basic Microbiol. – 2005. – V. 45(5). – P. 381–391.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-03-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ