ВИВЧЕННЯ БIОЛОГІЧНИХ ВЛАСТИВОСТЕЙ ПЛIВКОУТВОРЮВАЛЬНИХ I НЕПЛIВКОУТВОРЮВАЛЬНИХ ШТАМIВ STAPHYLOCOCCUS EPIDERMIDIS

Автор(и)

  • О. I. Сідашенко Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Ukraine
  • О. С. Воронкова Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Ukraine
  • Т. М. Полішко Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Ukraine
  • А. I. Вінніков Дніпропетровський національний університет ім. Олеся Гончара, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.2(22).48926

Ключові слова:

біоплівка, плівкоутворювальні штами, неплівкоутворювальні штами, Staphylococcus epidermidis

Анотація

Мета. Вивчення біологічних властивостей штамів Staphylococcus epidermidis, їх здатності до плівкоутворення, факторів патогенності та рівнів чутливості до антибіотиків та до комерційних препаратів бактеріофагів. Методи. Використовували мікробіологічні та фізіологобіохімічні методи. Результати. В ході досліджень було виділено 122 штами стафілококів, 37 з яких ідентифіковані як S. epidermidis. З них 20 штамів були здатні утворювати плівку. Встановлено, що більшість штамів S. epidermidis (15 плівкоутворювальних і 12 неплівкоутворювальних) чутливі до дії «Бактеріофага стафілококового рідкого». Всі виділені штами S. epidermidis виявилися чутливими до хінолонів другого покоління – офлоксацину та ципрофлоксацину. Також більшість (17 плівкоутворювальних та 15 неплівкоутворювальних) штамів були чутливі до гентаміцину, який належить до аміногл ікозидів. Висновок. Iз 20 плівкоутворювальних штамів S. epidermidis – 75% були чутливими до дії «Бактеріофага стафілококового рідкого» та всі 100% штамів – чутливі до фторхінолонів.

Посилання

Белоусов Ю.Б., Шатунов С.М. Устойчивость клинических штаммов коагулазоотрицательных стафилококков // Клин. фармакология и терапия. – 1994. – № 3. – С. 58–61. 2. Беляев А.В. Клиническое значение β-лактамаз расширенного спектра действия // Клиническая антибиотикотерапия. – 2003. – № 1. – С. 10 – 14. 3. Кондрапова О.А., Ещина А.С., Дмитриева Н.Ф. Генноопосредованая устойчивость к антибиотикам // Антибиотики и химиотерапия. – 1998. – № 7. – С. 26–30. 4. Коробов В.П., Лемкина Л.М., Филатова Л.Б., Полюдова Т.В. Разрушение биопленок коагулазонегативных стафилококков катионным пептидом варнерином // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. – 2011. – Т. 3, № 5. – С. 156–159. 5. Митрохин С.Д., Сергеев С.А., Махсон А.Н. Обоснованность применения мупироцина в формулярах антибактериальной терапии и профилактики нозокомиальной инфекции в онкологической клинике // Инфекции и антимикробная терапия. – 2000. – Т. 2., в. 6. – С. 181. 6. Наказ МОЗ України № 167 від 05.04.2007 «Про затвердження методичних вказівок щодо визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів». – К: МОЗ України, 2007. – 63 с. 7. Об унификации микробиологических (бактериологических) методов исследования, применяемых в клинико-диагностических лабораториях лечебно-профилактических учреждений: приказ № 535. – [чинний від 22.04.1985р.]. – М.: МОЗ СССР , 1985. – 65 с. 8. Определитель бактерий Берджи: пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уильямса. – Москва «Мир», 1997. – 555 с. 9. Сидоренко С.В., Яковлев С.В. Инфекции в интенсивной терапии – М. – 2000. – 144 с. 10. Тец В.В., Кнорринг Т.Ю., Артеменко Н.К., Заславская Н.В., Артеменко К.Л. Влияние экзогенных протеолитических ферментов на бактерии // Антибиотики и химиотерапия. – 2004. – № 12 – С. 9–13. 11. Carbon C. MRSA and MRSE: is there an answer? // Clin Microbiol Infect. – 2000. – 6., N 2. –P. 17–22. 12. Marshall S.A., WW Werner, MA Pfaller, RN. Jones Staphylococcus aureus and coagulase negative Staphylococci from blood stream infections: frequency of occurrence, antimicrobial susceptibility and molecular (mecA) characterisation of oxacillin resistance in the SCOPE Program // Diagn Microbiol Infect Dis – 1998 – N. 30. – P. 205–214. 13. Shopsin B., Mathema B., Martines J. Prevalence of meticillinresistant and meticillin-susceptible Staphylococcus aureus in the community // J Infect Dis. – 2000. – 182, N 1. – Р. 12–18. 14. Real T.M. The thread of vancomycin-resistance // Am J Med. –1999. – 106, N 5A – P. 26–37. 15. Jones R.N., Low D.E., Pfaller M.A. Epidemiological trends in nosocomial and community-esquired infections due to antibiotic-resistant Gram-positive bacteria: the role of streptogramins and other newer compounds // Diagn Microbiol Infect Dis. – 1999. – N33. – P. 101–112. 16. Gottlieb T., Mitchell D. The independent evolution of resistance to ciprofloxacin, rifampicin, and fusidic acid in MRSA in Australian teaching hospitals (1990–1995). Australian Group for Antimicrobial Resistance AGAR //J Antimicrob Chemother. – 1998. – N 42. – P. 67–73. 17. Raad I., Alrahwan A., Rolston K. Staphylococcus epidermidis: emerging resistance and need for alternative agents // Clin Infect Dis. – 1998. – N 26. – P. 2–7.

##submission.downloads##

Опубліковано

2013-06-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ