Мікробіологія і біотехнологія

ОПТИМІЗАЦІЯ ВИДІЛЕННЯ ТА ОЧИСТКИ БАКТЕРІОЦИНУ ENTEROCOCCUS ITALICUS OНУ 547 ЗА ДОПОМОГОЮ АНІОНООБМІННОЇ ХРОМАТОГРАФІЇ

А. Г. Мерліч — 2025-09-20

Мета. Метою роботи була оптимізація виділення та очищення бактеріоцину з E. italicus OНУ 547, який має біотехнологічний потенціал, за допомогою аніонообмінної хроматографії низького тиску.

Методи. Для виділення бактеріоцину з культуральної рідини та його часткового очищення використовували аніонообмінну хроматографію, що здійснювали за допомогою системи BioLogic LP з картриджем Bio-Scale Mini Macro-Prep High Q. Для збільшення виходу бактеріоцину та його чистоти було випробувано протоколи двох крокової та трьох крокової елюції.

Результати. Бактеріоцин з культуральної рідини E. italicus OНУ 547 (320 ВО/мл) було виділено та частково очищено за допомогою аніонообмінної хроматографії з системою низького тиску. Слаболужний водневий потенціал (pH = 8,0) культуральної рідини та рухомої фази був придатним для ефективного зв'язування бактеріоцину з позитивно зарядженим матриксом колонки. Двоступенева процедура елюції (10% та 100% буферу B з 1 M NaCl) призвела до виходу бактеріоцину 4,4%, тоді як триступенева елюція (10%, 50% та 100%) – 5%. Запропоновано спрощену процедуру виділення та очищення бактеріоцинів.

Висновки. Аніонообмінна хроматографія низького тиску з pH 8,0 рухомої фази є ефективною для виділення бактеріоцину безпосередньо з культуральної рідини E. italicus ОНУ 547 та для його часткового очищення. Триступенева процедура елюції з 10%, 50% та 100% 1 M NaCl призводить до вищої чистоти та виходу бактеріоцину.

ФІТОСТИМУЛЮВАЛЬНІ ВЛАСТИВОСТІ МЕТАЛОРЕЗИСТЕНТНИХ БАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ З РИЗОСФЕРИ COLOBANTHUS QUITENSIS (KUNTH) BARTL. (О. ДЕСЕПШН, МОРСЬКА АНТАРКТИКА)

О. Д. Масловська — 2025-09-20

Враховуючи зміни клімату, забруднення ґрунтів внаслідок діяльності людини, зокрема військових дій, виділення стійких до чинників середовища мікроорганізмів з фітостимулювальними властивостями є актуальним. Середовища з екстремальними умовами є джерелом для виділення мікроорганізмів, які можуть мати перспективу використання в біотехнології.

Мета роботи: дослідити здатність металорезистентних галотолерантних ізолятів бактерій, виділених із зони ризосфери C. quitensis (Kunth) Bartl. (о. Десепшн, Морська Антарктика), синтезувати сидерофори й ауксиноподібні сполуки, фіксувати молекулярний азот, солюбілізувати сполуки цинку, синтезувати деякі ферменти та стимулювати ріст ярої пшениці Triticum aestivum сорту Tybalt, а також відібрати перспективні штами для ідентифікації та включення до складу мікробних препаратів.

Матеріали і методи. Виділення ізолятів бактерій та дослідження їхніх властивостей проводили класичними мікробіологічними методами. Здатність продукувати сидерофори виявляли з використанням хромазуролу S і гексадецилтриметиламоній броміду, ауксиноподібні сполуки – з реактивом Сальковського. Насіння пшениці інокулювали суспензіями бактерій та висівали у ґрунт. Досліджували схожість насіння, вологість, суху масу, вміст пігментів у листках, морфометричні показники проростків.

Результати. Шість з 19 відібраних галотолерантних металорезистентних ізолятів бактерій, які утворювали сидерофори, ауксиноподібні сполуки та за наявності ензиматичної активності (D388 і D391 – амілазної, D389 і D394 – протеазної, D390 – ліпазної, D395 – протеазної, амілазної, ліпазної, лецитиназної, целюлазної) відібрали для дослідження впливу на ріст пшениці. Загальний вміст хлорофілу був найбільшим у листках пшениці, обробленої ізолятами D389 і D388. Вміст хлорофілу а у листках пшениці, обробленої ізолятами D389, D395 і D388 був на 13,4–28,7% вищим, порівняно з контролем. Найвищий вміст сидерофорів виявлено у середовищі культивування ізоляту D388 (10,94±1,2 ум. од.), ауксиноподібних сполук (10,93±1,0 мкг/мл) – ізоляту D387.

Висновки. Металорезистентні галотолерантні ізоляти бактерій із ризосфери C. quitensis виявляють фітостимулювальний вплив на ріст пшениці. За здатністю синтезувати сидерофори, ауксиноподібні сполуки, фіксувати N₂, солюбілізувати ZnO, стимулювати ріст T. aestivum, наявністю амілазної активності для ідентифікації та перевірки у складі бактерійного препарату відібрали ізолят D388.

ОПТИМІЗАЦІЯ СХЕМИ СТЕРИЛІЗАЦІЇ ЕКСПЛАНТІВ ТА ФІТОГОРМОНАЛЬНОГО СКЛАДУ ЖИВИЛЬНОГО СЕРЕДОВИЩА ДЛЯ ВВЕДЕННЯ КУКУРУДЗИ В КУЛЬТУРУ IN VITRO

Н. І. Теслюк — 2025-09-20

Мета роботи: оптимізувати схему стерилізації експлантів з використанням протигрибкових агентів та виявити вплив фітогормонального складу живильного середовища на регенераційні процеси у кукурудзи в культурі in vitro.

Матеріали і методи. На етапі введення насіння кукурудзи в культуру in vitro було протестовано чотири схеми стерилізації з використанням фунгіцидів та без них. Визначали вплив фітогормонів цитокінінового та ауксинового ряду: 6-бензиламінопурину (6-БАП) індолілоцтової кислоти (ІОК) на процеси регенерації кукурудзи в культурі in vitro.

Результати. Виявлено, що найбільший вихід стерильних експлантів у культурі in vitro забезпечила обробка препаратами «Хорус» (85,8%) та «Хінозол» (95,2%). За показником життєздатності проростків та довжиною коренів кращі показники були у варіанті з препаратом «Хорус» (на 15% і 45% більше за контроль відповідно). Встановлено, що середовище MS з ІОК 2 мг/л та 6-БАП 0,5 мг/л найкраще впливало на приживлюваність експлантів (84%), на процеси утворення калусу (47%) та на ризогенез (30%), а на стимуляцію пагоноутворення ‒ MS з 6-БАП 2 мг/л та ІОК 0,5 мг/л.

Висновок. Оптимальною схемою для стерилізації насіння кукурудзи як експлантів для культури in vitro є: промивка мильним розчином (5 хв), промивка проточною водою (5 хв), обробка відбілювачем «Білизна» (NaOCl 10,5 г/л, 15 хв), промивка стерильним дистилятом двічі, обробка препаратом «Хорус» (1,4 г/л, 15 хв), промивка стерильним дистилятом тричі. Встановлено, що кращим для процесів введення в стерильну культуру було живильне середовище MS: зі збільшеним вмістом ауксинів (ІОК 2 мг/л) – для індукування калусів і ризогенезу; цитокінінів (6-БАП 2 мг/л) – для стимуляції органогенезу.

АНТИМІКРОБНИЙ ПОТЕНЦІАЛ КУЛЬТИВОВАНИХ ГРИБІВ: ОГЛЯД ДОСЛІДЖЕНЬ ОСТАННЬОГО ДЕСЯТИЛІТТЯ

Є. Л. Кур’янінов — 2025-09-20

Здійснено аналіз літератури щодо антимікробного потенціалу видів культивованих грибів. Огляд зосереджений на рецензованих наукових публікаціях, переважно за останнє десятиліття, які оцінюють антимікробну активність їстівних і лікарських культивованих грибів. Аналіз показує, що види з родів Pleurotus, Agaricus, Hericium, Flammulina та Cordyceps продукують метаболіти, ефективні як щодо грампозитивних, так і грамнегативних бактерій. Особливої уваги заслуговують плектацин і кордицепін, які продемонстрували активність щодо Mycobacterium tuberculosis в експериментальних моделях. Отримані результати підкреслюють перспективну роль культивованих грибів як джерела нових антимікробних агентів.