Мікробіологія і біотехнологія

ХАРАКТЕРИСТИКА ПРЕДСТАВНИКІВ РОДУ FUSARIUM, ЩО ВИКЛИКАЮТЬ ЗАХВОРЮВАННЯ ЗЕРНОВИХ КУЛЬТУР

О. В. Андрющенко — 2023-12-20

Охарактеризовано біологічні особливості, патогенез, методи виявлення, ідентифікації та контролю грибів роду Fusarium, що здатні викликати захворювання у рослин різних видів, зокрема ячменю та пшениці. Наведено інформацію про основні мікотоксини, що синтезують фузарії, а також способи зниження їх концентрації в ураженому зерні. Наголошено на необхідності розробки та впровадження біотехнологічних методів контролю збудників фузаріозу.

КОЛЕКЦІЯ ПРОМИСЛОВО ЦІННИХ КУЛЬТУР МІКРООРГАНІЗМІВ ДЛЯ БІОЛОГІЗАЦІЇ ЗЕМЛЕРОБСТВА

Н. В. Пиляк — 2023-12-20

В Інженерно-технологічному інституті «Біотехніка» НААН України зібрано та підтримується в життєздатному стані Колекція мікроорганізмів, яка формувалась за ознакою доцільності та ефективності в біологізації землеробства. Мікробний генофонд Колекції – це бактеріальні і грибні штами мікроорганізмів, які застосовуються в біотехнологіях виробництва засобів захисту рослин та контролюванні їх якості. На основі колекційних мікроорганізмів створено мікробіопрепарати з фунгіцидними, ентомоцидними, фосфатмобілізувальними, нематицидними, целюлозолітичними, рістстимулювальними властивостями. Підтримуються в Колекції також штами, які впливають на процеси фіксації атмосферного азоту. Великий інтерес представляють мікроорганізми, які виділено із природних джерел різних областей України (авторські штами), більшість з яких знаходяться на стадії вивчення і накопичення інформації про них. Для визначення біологічної активності фунгіцидів в Колекції підтримуються грибні тест-об'єкти, які є збудниками хвороб овочевих, зернових та плодово-ягідних культур. Тобто, Колекцію мікроорганізмів створено для фахівців, які працюють в галузі захисту рослин, а також для навчання студентів-біологів, біотехнологів, агрономів. Колекція спеціалізована, тому збереження такого унікального об'єкту є пріоритетним завданням, оскільки втрата колекційних мікроорганізмів може мати негативні наслідки для подальшого вдосконалення та розвитку біотехнологій, зокрема виготовлення мікробіологічних препаратів для захисту рослин з використанням потенціалу Колекції. Враховуючи все вищезазначене, 04.11.2022 р. Колекцію внесено до Державного реєстру наукових об'єктів, що становлять національне надбання (Постанова Кабміну України від 04.11.2022 р. № 1243).

ПОРІВНЯННЯ ВМІСТУ СИДЕРОФОРІВ У БАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ З ЧОРНОМОРСЬКИХ МІДІЙ

С. А. Мартиненко — 2023-12-20

Мета. Дослідження було проведене для визначення здатності продукувати сидерофори штамами Pseudomonas aeruginosa та Bacillus sp. виділеними із чорноморських мідій та для вивчення особливостей їх синтезу при моно- та ко-культивуванні у досліджуваних штамів. Матеріали та методи. В дослідженні було використано 4 штами Pseudomonas aeruginosa та два штами Bacillus sp. Проводилось моно- та ко-культивування цих штамів на середовищі LB. Для визначення кількості синтезованих сидерофорів використали CAS (chrome azurol S) метод, вимірювання проводилося в спектрофотометрі SmartSpec Plus при 630 нм. Висновки. Дослідження показало, що морські штами P. aeruginosa продукують більше сидерофорів, ніж морські штами Bacillus sp. При монокультивуванні найбільшу кількість сидерофорів був здатний продукувати штам P. aeruginosa М1 із значенням SU (siderophores units) 65 ± 4 %, а найменшу – штам B. atrophaeus МН4 із значенням SU 21 ± 1%. Ко-культивування забезпечує збільшення продукції сидерофорів у кожного штаму, що є результатом особливої взаємодії між різними мікроорганізмами. Й через це комбінація B. subtilis MC3 + P. aeruginosa M1 продемонструвала найвищий вміст сидерофорів із значенням SU 81 ± 6%, найменший – комбінація B. atrophaeus МН4 + P. aeruginosa M3 із значенням SU 41 ± 4%. Результати показали, що ко-культивування є корисним методом для отримання більшого вмісту сидерофорів у вже відомих штамів.

МЕТОД ОЦІНКИ НЕМАТОЦИДНОЇ ЕФЕКТИВНОСТІ БІОПРЕПАРАТУ НА ОСНОВІ ХИЖОГО ГРИБА ПРОТИ СТЕБЛОВОЇ НЕМАТОДИ КАРТОПЛІ

С. І. Бурикіна — 2023-12-20

Мета роботи: Відпрацювання методу визначення ефективності Нематофагіну БТ проти стеблової нематоди картоплі в лабораторних умовах. Матеріали і методи. Бульби картоплі з ознаками ушкодження стебловою картопляною нематодою Ditylenchus destructor Thorne, 1945. Застосовували метод обробітку препаратом розрізаних бульб картоплі та порівнювали з методом обробітку цілих бульб в умовах лабораторії. Визначали дію мікробіологічного нематоцидного препарату (Нематофагін БТ), розробленого ІТІ Біотехніка НААН. Діючий чинник препарату – мікроскопічний гриб-хижак Arthrobotrys oligospora шт. 12. В колекції культур мікроорганізмів Інституту мікробіології і вірусології ім. Д.К. Заболотного НАН України вихідна культура Arthrobotrys oligospora депонована за номером F100047. Результати роботи. Описано методи лабораторної оцінки нематоцидної дії біопрепарату щодо стеблової картопляної нематоди. В лабораторних умовах для визначення дієвості препарату більш інформативним є використання розрізаних бульб, для яких встановлене зараження стебловою нематодою. Цей метод потребує більше часу для постановки досліду, але біоагент має більшу доступність до шкідника. Використання цілих бульб менш трудовитратний варіант, але існує ймовірність використання в досліді незараженого матеріалу. Показано можливість використання цих методів в лабораторних умовах для відбору активних штамів і визначення їх ефективності. Висновок. Метод обробки нематоцидним препаратом розрізаних бульб із встановленим зараженням стебловою нематодою більш інформативний, ніж використання цілих бульб. Доцільно проводити аналіз на ушкодження картоплі нематодами при використанні шматків ураженої картоплі з 3 по 7 добу після обробки 3% розчином біопрепарату з експозицією 5 годин. В лабораторних умовах обидва методи обробітку препаратом розрізаних і цілих бульб можуть бути використані при випробуванні дії Нематофагіну БТ на стеблову картопляну нематоду. Нематофагін БТ в лабораторних умовах проявив нематоцидну активність проти стеблової картопляної нематоди.

АНТИМІКОТИЧНА АКТИВНІСТЬ ІЗОЛЯТІВ ЛАКТОБАКТЕРІЙ З ВОДИ ТА МІДІЙ ЧОРНОГО МОРЯ

А. Г. Мерліч — 2023-12-20

Мета. Визначення наявності антимікотичної активності і ступеню її вираженості у тринадцяти ізолятах лактобактерій з чорноморської води та мідій. Методи. Антимікотичну активність ізолятів молочнокислих бактерій (МКБ) досліджували методом дифузії в агар в 24-лункових планшетах. Щоб визначити характер дії, планшети інкубували протягом 7 днів при 25 °C. Результати. Вперше оцінено антимікотичну активність морських МКБ з Одеського узбережжя. Більшість досліджених ізолятів лактобактерій виявили антимікотичну активність високого рівня, повністю пригнічуючи (на 100%) як ріст міцелію, так і спороутворення Penicillium expansum UKM F-575 та Aspergillus niger UKM F-16706 на другий день дослідження. Чотири ізоляти (М.5.1, М.5.2, М.7.1, М.7.2) показали меншу антимікотичну активність (від 0 до 75%). Вісім ізолятів МКБ з морської води (В.1.1, В.1.2, В.1.3, В.1.4, В.1.5, В.1.дк, В.2.3, В.2.4) та один ізолят із ліквору мідій (M4.1) повністю пригнічував ріст міцелію та спороутворення P. expansum УКМ F-575 та A. niger УКМ F-16706 навіть протягом семи днів, що свідчить про фунгіцидну дію. Висновки. Більшість досліджених ізолятів МКБ із Чорного моря проявили високу антимікотичну активність щодо індикаторних штамів P. expansum УКМ F-575 та A. niger УКМ F-16706. Найактивнішими ізолятами лактобактерій були В.1.1, В.1.2, В.1.3, В.1.4, В.1.5, В.1.дк, В.2.3, В.2.4 виділені з води Чорного моря та M4.1 – з ліквору мідій. Характер виявленої антимікотичної активності було визначено як фунгіцидний.