Мікробіологія і біотехнологія

ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАКТОБАКТЕРІЙ З ВОДИ ТА МІДІЙ ЧОРНОГО МОРЯ З ПОТЕНЦІАЛОМ ДО ПРОДУКЦІЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ СПОЛУК

А. Г. Мерліч — 2024-09-20

Мета. Характеристика молочнокислих бактерій (МКБ) з води та мідій Чорного моря з потенціалом продукувати антибактеріальні сполуки.

Методи. Виділення лактобактерій із води та мідій, їх підрахунок було виконано стандартними мікробіологічними методами. Визначення морфологічних, тинкторіальних, культуральних та біохімічних ознак проводили шляхом забарвлення за Грамом з імерсійною мікроскопією, описання росту в MRS бульйоні з 6,5% NaCl та без нього, проведення каталазного тесту. Для ідентифікації виділених бактерій використовували родоспецифічну класичну ПЛР. Для вивчення антагоністичної взаємодії штамів використовували метод перпендикулярних штрихів.

Результати. У воді Чорного моря з Одеської затоки, зібраній у зимовий період, виявлено 2×10 – 4,8×10² КУО/ мл лактобактерій, тоді як лише у трьох мідіях із семи (42,9%) були знайдені МКБ (1,7×10±0,7 КУО/мл). Виділено та охарактеризовано тринадцять но вих штамів лактобактерій – вісім штамів з води та п’ять з мідій. Серед них дев’ять штамів були ідентифіковані як Enterococcus sp., один штам – як Lactobacillus sp. та три штами залишилися неідентифікованими. Нові штами Enterococcus В1.1, Enterococcus В1.2, Enterococcus В1.3, Enterococcus В2.3 та Enterococcus М7.1 виявили антагоністичну активність щодо інших близькоспоріднених штамів та Lactobacillus sakei subsp. sakei JCM1157.

Висновки. Чорноморська вода та тканинний ліквор мідій у зимовий період містять 2×10 – 4,8×10² КУО/мл та 1,7×10±0,7 КУО/мл МКБ, відповідно. Штами Enterococcus В1.1, Enterococcus В1.2, Enterococcus В1.3, Enterococcus В2.3 та Enterococcus М7.1 є потенційними продуцентами антибактеріальних сполук.

АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ АКТИНОБАКТЕРІЙ, ВИДІЛЕНИХ ІЗ ГУБОК HALICLONA SPP. ОДЕСЬКОЇ ЗАТОКИ

І. В. Страшнова — 2024-09-20

Морське середовище є перспективним джерелом для пошуку продуцентів нових біоактивних сполук. Серед значного біорізноманіття актинобактерії виділяються своїм метаболічним потенціалом.

Мета. Дослідити антагоністичну активність актинобактерій, виділених із морських губок Haliclona spp., щодо штамів індикаторних прокаріотичних і еукаріотичних мікроорганізмів. Методи. Антагоністичну активність актинобактерій, ізольованих з морських губок Haliclona spp. щодо Staphylococcus aureus АТСС 25923, Micrococcus luteus АТСС 4698, Enterococcus faecalis АТСС 29212, Bacillus subtilis АТСС 6633, Kocuria rhizophila DSM 348, Escherichia coli АТСС 25922, Proteus vulgaris АТСС 6896, Salmonella enterica NCTC 6017, Klebsiella pneumoniae АТСС 10031, Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853, Pseudomonas putida KT 2440 та Candida albicans АТСС 18804 визначали in vitro методом блоків.

Результати. Тринадцять із 14 досліджених штамів актинобактерій пригнічували ріст хоча б одного штаму індикаторного мікроорганізму. Найбільш активними були штами актинобактерій Hal 2 and Hal 14, які значно пригнічувати ріст 5 штамів індикаторних мікроорганізмів, спектр яких відрізнявся. Штам Hal 2 пригнічував ріст S. aureus АТСС 25923, M. luteus АТСС 4698, E. faecalis АТСС 29212, K. rhizophila DSM 348, P. aeruginosa АТСС 27853 та C. albicans АТСС 18804, штам Hal 14 пригнічував усі грампозитивні бактерії, у тому числі B. subtilis АТСС 6633. Найбільшу чутливість до досліджених штамів актинобакетрій виявили K. rhizophila DSM 348, M. luteus АТСС 4698 і P. aeruginosa АТСС 27853, ріст якого пригнічували 10 штамів актинобактерій. Чотири штами актинобактерій (Hal 2, Hal 4, Hal 5 та Hal 6) з різною інтенсивністю перешкоджали росту C. albicans ATCC 18804. Усі індикаторні представники родини Enterobacteriaceae та P. putida KT 2440 були нечутливі до дії досліджених штамів актинобактерій.

Висновки. Штами актинобактерій, виділені із морських губок Haliclona sp., пригнічують ріст індикаторних штамів прокаріотичних та еукаріотичних мікроорганізмів. S. aureus АТСС 25923, M. luteus АТСС 4698, E. faecalis АТСС 29212, K. rhizophila DSM 348, P. aeruginosa ATCC 27853 і C. albicans ATCC 18804 є найбільш чутливими до антагоністичної дії актинобактерій. Штами актинобактерій Hal 2, Hal 4 і Hal 14, які пригнічували ріст великої кількості індикаторних мікроорганізмів зі значними зонами відсутності росту, відібрані для подальших досліджень спектру і властивостей їх вторинних метаболітів.

МІКРООРГАНІЗМИ МОРСЬКИХ ХОЛОДНИХ ПРОСОЧУВАНЬ ВУГЛЕВОДНІВ

О. В. Сащук — 2024-09-20

Морські вуглеводневі просочування (сипи) завдяки своїм унікальним геофізичним та геохімічним характеристикам формують унікальні умови для розвитку специфічних мікробних спільнот, різноманітна та взаємопов’язана метаболічна діяльність яких лежить в основі глобальних екологічних процесів. В короткому огляді розглянуті геофізичні та хімічні передумови формування сипів та вуглеводневих флюїдів – джерел енергії та субстратів для метаболічних процесів, що опосередковані мікроорганізмами, які існують в даних екологічних нішах. Наведено інформацію про різноманітність мікроорганізмів в холодних вуглеводневих просочуваннях, їх метаболічний потенціал в умовах динамічного розвитку середовища.

ВИКОРИСТАННЯ МІКРООРГАНІЗМІВ У БІОРЕМЕДІАЦІЇ ГРУНТІВ, ЗАБРУДНЕНИХ ВНАСЛІДОК БОЙОВИХ ДІЙ

М. Б. Галкін — 2024-09-20

Внаслідок бойових дій у ґрунти потрапляють речовини з вибухівки та механізмів вогнепальної зброї, паливно-мастильні матеріали і важкі метали, які несуть згубний вплив на екосистеми. У статті проаналізовано основні способи біоремедіації такого ґрунту. Використання шламових реакторів, земельної обробки, компостування, біостимуляції, біозбагачення та імобілізованих мікроорганізмів дозволяє позбутися до 99% токсичних речовин за рахунок природної або привнесеної мікробіоти. Термін очищення коливається від декількох тижнів до декількох років залежно від способу ремедіації, кліматичних умов та рівня забруднення. Перспективними є використання комбінованих методів. Очищення здійснюється за різними механізмами, які полягають у повному або частковому розщепленні речовин з трансформацією їх у нетоксичні форми (вибухівка, нафтопродукти), біоакумуляції, біосорбції, біопреципітації та біовідновленні (важкі метали). У біоремедіації беруть участь як аеробні, так і анаеробні мікроорганізми, і найчастіше у літературі описано застосування представників таких родів як Pseudomonas, Clostridium, Bacillus, Serratia, Stenotrophomonas, Arthrobacter, Rhodococcus, Cellulomonas та інших. Необхідним є подальший пошук штамів, здатних до одночасного очищення грунту від декількох типів забруднювачів.