АНТАГОНІСТИЧНА АКТИВНІСТЬ ЛАКТОБАКТЕРІЙ, ІЗОЛЬОВАНИХ ІЗ ФЕРМЕНТОВАНИХ РОСЛИННИХ ПРОДУКТІВ ІЗ В’ЄТНАМУ

Ж. Ю. Сергєєва, О. В. Басюл, О. Г. Горшкова, Т. І. Гаврилюк, А. М. Назаренко

Анотація


Метою дослідження була ідентифікація та вивчення антагоністичних властивостей молочнокислих бактерій, ізольованих із ферментованих рослинних продуктів із В’єтнаму. Матеріали та методи. Штами бактерій роду Lactobacillus виділяли з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В’єтнамі. Вивчення антагоністичної активності бактерій роду Lactobacillus in vitro проводили методом агарових лунок. Моделювання взаємодії бактерій роду Lactobacillus з фітопатогенами у системі in vivo проводили на бульбах картоплі Solanum tuberosum і коренеплодах моркви Daucus carota. Фізіолого-біохімічні властивості лактобактерій вивчали за допомогою APIсистем. Результати та обговорення. За тинкторіальними, морфологічними та біохімічними властивостями відібрані штами лактобактерій ідентифіковано як L. paracasei ОНУ 520, L. brevis ОНУ 521, L. plantarum ОНУ 522, L. plantarum ОНУ 523, L. rhamnosus ОНУ 524. Встановлено, що через 24 год культивування навколо лунок, у які вносили культуральну рідину штамів-антагоністів, утворювалися зони затримки росту діаметром до 19 мм. Встановлено, що антагоністична дія цих бактерій зумовлена продукцією лактобактеріями органічних кислот. Показано, що досліджувані лактобактерії ефективно конкурують з фітопатогенними бактеріями E. carotovora та у всіх випадках інгібують їх ріст в експериментах на коренеплодах моркви та у 80% на бульбах картоплі. Суміш лактобактерій досліджуваних штамів не була більш ефективною ніж окремі штами. Висновки. Штами бактерій роду Lactobacillus ізольовані з некомерційних автоферментованих солоних продуктів, виготовлених у В’єтнамі виявили високий рівень антагоністичної активності до фітопатогенних ервіній.


Ключові слова


лактобактерій; антагоністична активність; фітопатогени

Повний текст:

PDF

Посилання


Batdorj B, Trinetta V, Dalgalarrondo M et al. Isolation, taxonomic identification and hydrogen peroxide production by Lactobacillus delbrueckii subsp. lactis T31, isolated from Mongolian yoghurt: inhibitory activity on food-borne pathogens. Journal of Applied Microbiology. 2007; 103: 584–593.

Cebeci A, Gurakan C Properties of potential probiotic Lactobacillus plantarum strains. Food Microbiology. 2003; 20: 511-518.

Kleerebezem M. Quorum sensing control of lantibiotic production; nisin and subtilin autoregulate their own biosynthesis. Peptides. 2004; 25 (9): 1405-1414.

Klein G, Pack A, Bonaparte C and Reuter G. Taxonomy and physiology of probiotic lactic acid bacteria. International Journal of Food Microbiology. 1998; 41: 103–125.

Limanska N, Korotaeva N, Biscola V, Ivanytsia T, Merlich A.,Franco B.D.G.M., Chobert JM, Ivanytsia V, Haertle T. Study of the potential application of lactic acid bacteria in the control of infection caused by Agrobacterium tumefaciens // Plant Pathology and Microbiology. – 2015. – Vol. 6, №8: doi: 10.4172/2157-7471.1000292

Limanska NV., Korotaeva NV., Yamborko GV, Ivanytsia VO. Effect of Lactobacillus plantarum on tumor formation caused by Rhizobium radiobacter // Microbiology and Biotechnology. – 2014. – №1. – P. 8 – 18.

Karapetyan КJ. Comparative evaluation of a number of lactic acid bacteria new strains properties. Armenia Biological Journal. 2009; 4 (61):36-42.

Samusenko NV. The scientific rationale of the antagonistic bacteria use for carrots root crops prolonged refrigerated storage. PhD thesis, St. Petersburg State University of Refrigeration and Food Engineering, 2001: 20

Tychonovich IA, Provorov NA. Cooperation of plants and microorganisms: new approaches to the design of environmentally sustainable agricultural systems. Modern Biology Advances. 2007; 4: 339-357.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


Batdorj B., Trinetta V., Dalgalarrondo M. et al. Isolation, taxonomic identification and hydrogen peroxide production by Lactobacillus delbrueckii subsp. lactis T31, isolated from Mongolian yoghurt: inhibitory activity on food-borne pathogens. // Journal of Applied Microbiology. – 2007. – V. 103. – P. 584–593.

Cebeci A., Gurakan C. Properties of potential probiotic Lactobacillus plantarum strains. // Food Microbiology. – 2003. – 20. – P. 511–518.

Kleerebezem M. Quorum sensing control of lantibiotic production; nisin and subtilin autoregulate their own biosynthesis. // Peptides. – 2004. – Vol. 25 (9). – P. 1405–1414.

Klein G., Pack A., Bonaparte C. and Reuter G. Taxonomy and physiology of probiotic lactic acid bacteria. // International Journal of Food Microbiology. – 1998. – 41. – P. 103–125.

Limanska N., Korotaeva N., Biscola V., Ivanytsia T., Merlich A.,Franco B.D.G.M., Chobert J.M., Ivanytsia V., Haertle T. Study of the potential application of lactic acid bacteria in the control of infection caused by Agrobacterium tumefaciens // Plant Pathology and Microbiology. – 2015. – Vol. 6, № 8: doi: 10.4172/2157-7471.1000292

Limanska N. V., Korotaeva N. V., Yamborko G. V., Ivanytsia V.O. Effect of Lactobacillus plantarum on tumor formation caused by Rhizobium radiobacter // Microbiology and Biotechnology. – 2014. – № 1. – P. 8–18.

Карапетян К. Дж. Сравнительная оценка ряда свойств новых штаммов молочнокислых бактерий // Биолог. журн. Армении. – 2009. – Т. 4 (61). – С. 36–42.

Самусенко Н. В. Научное обоснование применения бактерийантагонистов при длительном холодильном хранении корнеплодов моркови: автореф. дисс. на соискание учен. степени канд. техн. наук. – Санкт-Петербург, 2001. – 20 с.

Тихонович И. А., Проворов Н. А. Кооперация растений и микроорганизмов: новые подходы к конструированию экологически устойчивых агросистем // Усп. cовр. биол. – 2007. – 4. – С. 339–357.





DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2016.4(36).86800

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)