АНТИБАКТЕРIАЛЬНА АКТИВНIСТЬ НIКОТИНОЇЛГIДРАЗОНА САЛIЦИЛОВОГО АЛЬДЕГIДУ ТА ЙОГО КОМПЛЕКСІВ

О. Ю. Зінченко, Н. В. Шматкова, Т. О. Філіпова, I. Й. Сейфулліна, В. С. Подуст

Анотація


Досліджено вплив нікотиноїлгідразона саліцилового альдегіду [H2 Ns](1) і комплексів на його основі - германію [Ge(Ns)2 ] (2) та стануму [SnCl3 (Ns⋅H)] (3) на ріст умовно-патогенних бактерій. Показано, що досліджені сполуки у концентраціях 25, 50 та 100 мкг/мл здатні значно пригнічувати накопичення біомаси тест-штамів. У деяких випадках ефективність інгібування дорівнює 100 %. Найвищу активність щодо більшості мікроорганізмів виявила сполука 3.

Ключові слова


нікотиноїлгідразон; комплекси германію (IV); комплекси стануму (IV); умовно-патогенні бактерії; антимікробний ефект

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Альберт Э. Избирательная токсичность. – М.: Мир, 1971. – С. 56.

Вейганд-Хильгетаг. Методы эксперимента в органической химии: Пер. с нем. – М.: Химия, 1968. – 944 с.

Киселёв Ю. М., Добрынина Н. А. Химия координационных соединений. М.: Академия, 2007. – 344 с.

Крис Е. Е., Волченкова И. И., Григорьева А. С. Координационные соединения металлов в медицине. Киев: Наук. Думка, 1986. – 216 с.

Машковский. Д. М. Лекарственные средства. – М.: Изд-во «Новая Волна», 2002. – Т. 2, изд. 14. – С. 309.

Нікітін О. В., Галкін Б. М., Сейфулліна I. Й., Шматкова Н. В. Вивчення впливу комплексів германію (IV) з саліцилальгідразонами хлорбензойної та гідроксибензойної кислоти на ексудативне запалення, яке викликано різними флогогенними агентами // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2004. – № 3. – С.81-83.

Сейфуллина И. И., Шматкова Н. В. Бензоил-(пиридиноил) гидразоны ароматических альдегидов в реакциях комплексообразования с тетрахлоридами германия и олова // Тезисы ХХIII Международной Чугаевской конференции по координационной химии. – Одесса, 4-7 вересня 2007. – С. 47-49.

Сейфулліна I. Й., Нікітін О. В., Галкін Б. М., Шматкова Н. В. тa ін. Протизапальна активність комплексів германію з саліцилальгідразонами нітробензойної кислоти // Одеський медичний журн. – 2003. – № 3, вип. 77. – С. 21-23.

Справочник по микробиологическим и вирусологическим методам исследования / Под ред. М. О. Биргера. – М.: Медицина, 1972. – С. 175 – 177.

Страчунский Л. С., Белоусов Ю. Б., Козлов С. Н. Практическое руководство по антиинфекционной химиотерапии. – М.: Наука, 2002. – 142 с.

Bacchi, A. Bonarti, M. Carcelli. Organotin complexes pyrrole-2,5-dikarboxaldehyde bis (acylhydrazones). Synthesis, structure antimicrobial activity and genotoxicity // J. Inorg. Biochem. – 1998. – V. 69. – P. 101-112.

Malhotra Rajesh, Kumar Sudhir, Dhindsa Kuldip Singh. Synthesis, characterization and antimicrobial activity of organotin and organosilicon complexes of substituted hydrazones // Indian J. Chem. – 1997. – Vol. 4A. – P. 321-323

Seifullina I. I., Shmatkova N., Galkin B., Nikitin A. Germanium complexes with substituted pyridincarbonic acids hydzazones as antiinflammatory agents // Poster Abstract 7th Intern. Symp. on Applied Bioinorg. – Mexico. – 2003. – P. 96.





DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2009.1(5).102132

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)