DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2018.4(44).149616

NO-СИНТАЗНА АКТИВНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ХВОРИХ НА ACNE VULGARIS

Г. С. Лаврик, О. П. Корнійчук, З. Я. Федорович, З. Д. Воробець

Анотація


Мета. Вивчити зміни активності окремих ізоформ NO-синтази лейкоцитів крові осіб з acne vulgaris за участі біоплівкових і планктонних форм стафілококів. Активність ензиму визначали до та після лікування. Методи. Обстежено 44 хворих на acne vulgaris, з гнійних пустул яких ізольовано культури плівкоутворювальних і планктонних форм Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis. Лейкоцити виділяли з свіжоотриманої периферичної гепаринізованої крові пацієнтів (до і після лікування) та осіб групи контролю у градієнті густини фікол-тріумбрасту (ρ=1,08 г/см3 ). NO-синтазну активність виражали в пмоль цитруліну за 1 хв на 1 мг протеїну. Результати. Виявлено дещо вищі показники іNOS лейкоцитів за участі біоплівкових стафілококів для видів S. aureus та S. epidermidis у порівнянні з показниками планктонних форм вказаних видів. Встановлено, що при формах акне, спричиненого як S. аureus, так і S. еpidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), достовірне збільшення активності в 3,8–5,2 рази ендотеліальної ізоформи NO-синтази та в 52,5–55,1 разів індуцибельної NO-синтази лейкоцитів периферичної крові щодо контрольних значень. Після проведеного курсу лікування акне, ускладненого проліферацією S. aureus (планктонна та плівкоутворювальна форма), достовірно знижується активність індуцибельної ізоформи NO-синтази відносно контрольного рівня. Висновки. За виявлення біоплівкових стафілококів видів S. aureus та S. epidermidis зафіксовано збільшення рівня активності іNOS. При обох формах акне, спричиненого як S. aureus, так і S. epidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), збільшується активність ізоформ NO-синтази. Активність індуцибельної ізоформи NO-синтази може слугувати біомаркером для моніторингу ефективності лікування.

Ключові слова


хворі на acne vulgaris; ендотеліальна NOS; індуцибельна NOS; Staphylococcus aureus; Staphylococcus epidermidis

Повний текст:

PDF

Посилання


Belova OV, Zimina IV, Torhovskaya TI, Nikitina NA, Sergienko VI. Immunologicheskaya funkciya kozhi v svete novyh dannyh. Rossiyskiy immunologicheskiy zhurnal. 2015;9(2):155–163. (in Russian)

Goryachkina MV, Belousova TA. Kombinirovannaja terapija akne u zhenshhin: poisk optimal'nyh reshenij. Vestnik dermatologii i venerologii. 2014;(2):90–95 (in Russian)

Kalyujna LD, Grechanska LV, Petrenko AV. Rol rozsmoktuvalnoi terapii v likuvanni hvoryh na acne. Klinichna Imunologiya. Alergologiya. Infektologiya, 2014; 77(8):41–44. (in Ukrainian)

Kutasevich YaF, Mashtakova IA. Opyt lecheniya tyazhelyh form ugrevoy bolezni. Ukrainskyi zhurnal, dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. 2011;(3):66– 72. (in Ukrainian)

Lavryk HS, Korniichuk HS. Bioplivkova forma stafilokokiv u monota bivydovii kulturi v poiednanni z laktobatsylamy. Biolohichni studii/Studia Biologica. 2015;9(3–4):89–98. (in Ukrainian)

Monastyrskaya EA, Lyamina CV, Malyshev IYu. M1 i M2 fenotipy aktivirovannyh makrofagov i ih rol v immunnom otvete i patologii. Patogenez. 2008;6(4):31–39. (in Russian)

Pikas OB. Osoblyvosti dii oksydu azotu ta yoho metabolitiv v orhanizmi liudyny, yikh znachennia u vynyknenni patolohichnykh protsesiv. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015;3(1):28–33. (in Ukrainian)

Ravaeva MYu, Chuyan EN. Izmenenie aktivnosti sistemy sinteza oksida azota pod deystviem nizkointensivnogo millimetrovogo izlucheniya. Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo. Biologiya. Himiya. 2011;24(4):201–210. (in Ukrainian)

Saharov VN. Rol razlichnyh fenotipov makrofagov v razvitii zabolevaniy cheloveka. Aktualnye voprosy patofiziologii. – 2015;1:26–31. (in Russian)

Sidashenko OI, Voronkova OS, Sirokvasha OA, Vinnikov AI. Bioplivka yak osoblyva forma orhanizatsii bakterii ta yii rol v infektsiinykh protsesakh. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013; 2(3):36–41. (in Ukrainian)

Barratt H, Hamilton F, Car J, Lyons C, Layton A, Majeed A. Outcome measures in acne vulgaris: systematic review. British Journal of Dermatology. 2009;160(1): 132–136. DOI:10.1111/j.1365-2133.2008.08819.x

Bonne DR, Garrity GM, Castenholz RW, Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT. Bergey's Manual of Systematic Bacteriology: The Firmicutes. SpringerVerlag New York, 2009;Vol. 3.1450 p.

Clark AK. Edible Plants and Their Influence on the Gut Microbiome and Acne. Sivamani International Journal of Molecular Sciences. 2017;18(5), 1070. doi:10.3390/ijms18051070

Dreno B, Martin R, Moyal D, Henley JB, Khammari A, Seité S. Skin microbiome and acne vulgaris: Staphylococcus, a new actor in acne. Experimental dermatology. 2017;26(9):798-803. doi: 10.1111/exd.13296.

Krysko DV, Berghe TV, Parthoens E., D'Herde K., Vandenabeele P. Methods for distinguishing apoptotic from necrotic cells and measuring their clearance. Methods in enzymology. 2008;442:307–341. doi: 10.1016/S0076- 6879(08)01416-X.

Martinez FO, Gordon S. The M1 and M2 paradigm of macrophage activation: time for reassessment. F1000prime reports. 2014;6.

Nathan C, Ding A. Nonresolving inflammation. Cell. 2010;140(6):871– 882.

Rath M, Müller I, Kropf P, Closs EI, Munder M. Metabolism via arginase or nitric oxide synthase: two competing arginine pathways in macrophages. Frontiers in immunology. 2014;5:532.


Пристатейна бібліографія ГОСТ


1. Белова О. В., Зимина И. В., Торховская Т. И., Никитина Н. А., Сергиенко В. И. Иммунологическая функция кожи в свете новых даннях // Российский иммунологический журнал. – 2015. – 9, № 2. – С. 155–163.

2. Горячкина М. В., Белоусова Т. А. Комбинированная терапия акне у женщин: поиск оптимальных решений // Вестник дерматологии и венерологии. – 2014. – № 2. – С. 90–95.

3. Калюжна Л. Д., Гречанська Л. В., Петренко А. В. Роль розсмоктувальної терапії в лікуванні хворих на акне // Клінічна імунологія. Алергологія. Інфектологія. – 2014. – 77, № 8. – С. 41–44.

4. Кутасевич Я. Ф., Маштакова И. А. Опыт лечения тяжелых форм угревой болезни // Український журнал, дерматології, венерології, косметології. – 2011. – № 3. – С. 66–72.

5. Лаврик Г. С., Корнійчук Г. С. Біоплівкова форма стафілококів у монота бівидовій культурі в поєднанні з лактобацилами // Біологічні студії/Studia Biologica. – 2015. – 9, № 3–4. – С. 89–98.

6. Монастырская Е. А, Лямина C. В, Малышев И. Ю. М1 и М2 фенотипы активированных макрофагов и их роль в иммунном ответе и патологии // Патогенез. – 2008. – 6, № 4. – С. 31–39.

7. Пікас О. Б. Особливості дії оксиду азоту та його метаболітів в організмі людини, їх значення у виникненні патологічних процесів // Вісник проблем біології і медицини. – 2015. – 3, № 1. – С. 28–33.

8. Раваева М. Ю., Чуян Е. Н. Изменение активности системы синтеза оксида азота под действием низкоинтенсивного миллиметрового излучения // Ученые записки Таврического национального университета имени В. И. Вернадского. Биология. Химия. – 2011. – 24, №. 4. – С. 201–210.

9. Сахаров В. Н. Роль различных фенотипов макрофагов в развитии заболеваний человека / В. Н. Сахаров, П. Ф. Литвицкий // Актуальные вопросы патофизиологии. – 2015. – № 1. – С. 26–31.

10. Сідашенко О. І., Воронкова О. С., Сірокваша О. А., Вінніков А. І. Біоплівка як особлива форма організації бактерій та її роль в інфекційних процесах // Вісник проблем біології і медицини. – 2013. – 2, №. 3– С. 36–41.

11. Barratt H., Hamilton F., Car J., Lyons C., Layton A., Majeed A. Outcome measures in acne vulgaris: systematic review // British Journal of Dermatology. –2009. – 160, № 1. – P. 132–136.

12. Bonne D. R., Garrity G. M., Castenholz R. W., Brenner D. J., Krieg N. R., Staley J. T. Bergey's Manual of Systematic Bacteriology: The Firmicutes. – Springer-Verlag New York, 2009. – Vol. 3. – 1450 p.

13. Clark A. K. Edible Plants and Their Influence on the Gut Microbiome and Acne. Sivamani International Journal of Molecular Sciences. – 2017. – 18, № 5. – P. 1070.

14. Dreno B., Martin R., Moyal D., Henley J.B., Khammari A., Seité S. Skin microbiome and acne vulgaris: Staphylococcus, a new actor in acne. Experimental dermatology. – 2017. – 26, № 9. – P. 798–803.

15. Krysko D. V., Berghe T. V., Parthoens E., D'Herde K., Vandenabeele P. Methods for distinguishing apoptotic from necrotic cells and measuring their clearance // Methods in enzymology. – 2008. – 442. – P. 307–341.

16. Martinez F. O., Gordon S. The M1 and M2 paradigm of macrophage activation: time for reassessment // F1000prime reports. – 2014. – 6.

17. Nathan C., Ding A. Nonresolving inflammation // Cell. – 2010. – 140, № 6. – P. 871–882.

18. Rath M., Müller I., Kropf P., Closs E.I., Munder M. Metabolism via arginase or nitric oxide synthase: two competing arginine pathways in macrophages // Frontiers in immunology. – 2014. –5. – С. 532.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)

DOI 10.18524/2307-4663