NO-СИНТАЗНА АКТИВНІСТЬ ЛЕЙКОЦИТІВ ПЕРИФЕРИЧНОЇ КРОВІ У ХВОРИХ НА ACNE VULGARIS

Автор(и)

  • Г. С. Лаврик Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна
  • О. П. Корнійчук Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна
  • З. Я. Федорович Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна
  • З. Д. Воробець Львівський національний медичний університет ім. Данила Галицького, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2018.4(44).149616

Ключові слова:

хворі на acne vulgaris, ендотеліальна NOS, індуцибельна NOS, Staphylococcus aureus, Staphylococcus epidermidis

Анотація

Мета. Вивчити зміни активності окремих ізоформ NO-синтази лейкоцитів крові осіб з acne vulgaris за участі біоплівкових і планктонних форм стафілококів. Активність ензиму визначали до та після лікування. Методи. Обстежено 44 хворих на acne vulgaris, з гнійних пустул яких ізольовано культури плівкоутворювальних і планктонних форм Staphylococcus aureus та Staphylococcus epidermidis. Лейкоцити виділяли з свіжоотриманої периферичної гепаринізованої крові пацієнтів (до і після лікування) та осіб групи контролю у градієнті густини фікол-тріумбрасту (ρ=1,08 г/см3 ). NO-синтазну активність виражали в пмоль цитруліну за 1 хв на 1 мг протеїну. Результати. Виявлено дещо вищі показники іNOS лейкоцитів за участі біоплівкових стафілококів для видів S. aureus та S. epidermidis у порівнянні з показниками планктонних форм вказаних видів. Встановлено, що при формах акне, спричиненого як S. аureus, так і S. еpidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), достовірне збільшення активності в 3,8–5,2 рази ендотеліальної ізоформи NO-синтази та в 52,5–55,1 разів індуцибельної NO-синтази лейкоцитів периферичної крові щодо контрольних значень. Після проведеного курсу лікування акне, ускладненого проліферацією S. aureus (планктонна та плівкоутворювальна форма), достовірно знижується активність індуцибельної ізоформи NO-синтази відносно контрольного рівня. Висновки. За виявлення біоплівкових стафілококів видів S. aureus та S. epidermidis зафіксовано збільшення рівня активності іNOS. При обох формах акне, спричиненого як S. aureus, так і S. epidermidis (планктонна та плівкоутворювальна), збільшується активність ізоформ NO-синтази. Активність індуцибельної ізоформи NO-синтази може слугувати біомаркером для моніторингу ефективності лікування.

Посилання

Belova OV, Zimina IV, Torhovskaya TI, Nikitina NA, Sergienko VI. Immunologicheskaya funkciya kozhi v svete novyh dannyh. Rossiyskiy immunologicheskiy zhurnal. 2015;9(2):155–163. (in Russian)

Goryachkina MV, Belousova TA. Kombinirovannaja terapija akne u zhenshhin: poisk optimal'nyh reshenij. Vestnik dermatologii i venerologii. 2014;(2):90–95 (in Russian)

Kalyujna LD, Grechanska LV, Petrenko AV. Rol rozsmoktuvalnoi terapii v likuvanni hvoryh na acne. Klinichna Imunologiya. Alergologiya. Infektologiya, 2014; 77(8):41–44. (in Ukrainian)

Kutasevich YaF, Mashtakova IA. Opyt lecheniya tyazhelyh form ugrevoy bolezni. Ukrainskyi zhurnal, dermatolohii, venerolohii, kosmetolohii. 2011;(3):66– 72. (in Ukrainian)

Lavryk HS, Korniichuk HS. Bioplivkova forma stafilokokiv u monota bivydovii kulturi v poiednanni z laktobatsylamy. Biolohichni studii/Studia Biologica. 2015;9(3–4):89–98. (in Ukrainian)

Monastyrskaya EA, Lyamina CV, Malyshev IYu. M1 i M2 fenotipy aktivirovannyh makrofagov i ih rol v immunnom otvete i patologii. Patogenez. 2008;6(4):31–39. (in Russian)

Pikas OB. Osoblyvosti dii oksydu azotu ta yoho metabolitiv v orhanizmi liudyny, yikh znachennia u vynyknenni patolohichnykh protsesiv. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2015;3(1):28–33. (in Ukrainian)

Ravaeva MYu, Chuyan EN. Izmenenie aktivnosti sistemy sinteza oksida azota pod deystviem nizkointensivnogo millimetrovogo izlucheniya. Uchenye zapiski Tavricheskogo nacionalnogo universiteta imeni V. I. Vernadskogo. Biologiya. Himiya. 2011;24(4):201–210. (in Ukrainian)

Saharov VN. Rol razlichnyh fenotipov makrofagov v razvitii zabolevaniy cheloveka. Aktualnye voprosy patofiziologii. – 2015;1:26–31. (in Russian)

Sidashenko OI, Voronkova OS, Sirokvasha OA, Vinnikov AI. Bioplivka yak osoblyva forma orhanizatsii bakterii ta yii rol v infektsiinykh protsesakh. Visnyk problem biolohii i medytsyny. 2013; 2(3):36–41. (in Ukrainian)

Barratt H, Hamilton F, Car J, Lyons C, Layton A, Majeed A. Outcome measures in acne vulgaris: systematic review. British Journal of Dermatology. 2009;160(1): 132–136. DOI:10.1111/j.1365-2133.2008.08819.x

Bonne DR, Garrity GM, Castenholz RW, Brenner DJ, Krieg NR, Staley JT. Bergey's Manual of Systematic Bacteriology: The Firmicutes. SpringerVerlag New York, 2009;Vol. 3.1450 p.

Clark AK. Edible Plants and Their Influence on the Gut Microbiome and Acne. Sivamani International Journal of Molecular Sciences. 2017;18(5), 1070. doi:10.3390/ijms18051070

Dreno B, Martin R, Moyal D, Henley JB, Khammari A, Seité S. Skin microbiome and acne vulgaris: Staphylococcus, a new actor in acne. Experimental dermatology. 2017;26(9):798-803. doi: 10.1111/exd.13296.

Krysko DV, Berghe TV, Parthoens E., D'Herde K., Vandenabeele P. Methods for distinguishing apoptotic from necrotic cells and measuring their clearance. Methods in enzymology. 2008;442:307–341. doi: 10.1016/S0076- 6879(08)01416-X.

Martinez FO, Gordon S. The M1 and M2 paradigm of macrophage activation: time for reassessment. F1000prime reports. 2014;6.

Nathan C, Ding A. Nonresolving inflammation. Cell. 2010;140(6):871– 882.

Rath M, Müller I, Kropf P, Closs EI, Munder M. Metabolism via arginase or nitric oxide synthase: two competing arginine pathways in macrophages. Frontiers in immunology. 2014;5:532.

##submission.downloads##

Опубліковано

2018-12-24

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ