ВПЛИВ АНТИБІОТИКОТЕРАПІЇ НА ЗАГАЛЬНУ КІЛЬКІСТЬ ОКСАЛАТДЕГРАДУВАЛЬНОЇ МІКРОБІОТИ У КИШКОВОМУ ТРАКТІ ЩУРІВ

Автор(и)

  • І. В. Акуленко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine
  • М. Ю. Корбуш Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine
  • В. О. Стецька Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine
  • Т. М. Сергійчук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine
  • Г. М. Толстанова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, Ukraine https://orcid.org/0000-0002-5286-5044
  • Н. М. Степанова Державна установа “Інститут нефрології Національної академії медичних наук України”, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2019.2(46).159163

Ключові слова:

оксалат, оксалатдеградувальні бактерії, дисбіоз

Анотація

Мета. Ддослідити зміни загальної кількості оксалатдеградувальних бактерій за модельованого дисбіозу у щурів. Методи. Об’єктом дослідження були зміни загальної кількості оксалатдеградувальної мікробіоти фекального та пристінкового біоптатів товстої та тонкої кишок щурів самців лінії Wistar (маса 170-200 г, n=7). Коктейль ампіциліну (75 мг/кг) з метронідазолом (50 мг/кг) вводили per os 1 раз на добу, впродовж 3 днів. Динаміку змін мікробіоти оцінювали одразу після відміни введення антимікробних препаратів та на 18, 29, 59 день від початку експерименту. Мікробіологічний аналіз фекального (КУО/г) та пристінкового (КУО/см2 ) біоптатів щурів здійснювали бактеріологічним шляхом при висіві відповідних розведень на елективні середовища. Результати представлені у вигляді M±m lg КУО/г (см2 ). Результати. Кількість бактерій, що висівалася з фекального біоптату на високо селективному середовищі Oxalate Medium (5 г/л Na2C2O4) знижувалася на 29-й день експерименту з 6,22±0,20 до 4,37±0,80 lg КУО/г (Р<0,05) і залишалася нижчою за показники у відповідній контрольній групі на 59-й день експерименту. Достовірне зниження кількості оксалатдеградувальної мікробіоти (з 7,05±0,35 до 5,13±0,05 lg КУО/см2 , Р<0,05) реєстрували у пристінковому біоптаті товстої кишки на 59-й день експерименту. Проте у пристінковому біоптаті тонкої кишки їх кількість була в межах контрольних значень. Кількість анаеробних цукролітичних бактерій родів Lactobacillus, Bifidobacterium, що здатні метаболізувати оксалат, залишалася в межах контрольних значень у фекальному та пристінковому біоптатах товстої та тонкої кишок впродовж всього періоду спостереження після відміни антибіотиків. Висновок. За антибіотикоасоційованого дисбіозу відбувається зниження загальної кількості оксалатдеградувальних бактерій, що прогресує в часі і може стати причиною утворення оксалатних конкрементів.

Посилання

Akulenko I, Stetska V, Serhiychuk Т, Tolstanova G, Stepanova N. Dependence of quantitative composition oxalate-degrading bacteria in fecal biopsy of rats from quantity of oxalates in ration nutrition. Visnyk of Taras Shevchenko national university of Kyiv. Biology. 2018;1(75);55-58 (In Ukrainian).

Derkach I. The value of the intestine in the development of urolithiasis. «Novosty medytsyny y farmatsyy» hastroenterolohyia. 2008;25(1);42-8 (In Russian).

Dorofeev AE, Rudenko NN, Derkach IA, Chechula YuV. Zabolevanie kishechnika i pochki. Gastroenterologiya. 2015;3(57);101-105.

Sergiychuk MG, Furzikova TM, Radchenko OS, Stepura LG. Cytology of microorganisms - methodical recommendations / MG. Sergiychuk, // K. – Fitosotsiotsentr. – 2000 (In Ukrainian).

Abratt VR, Reid SJ. Oxalate-Degrading Bacteria of the Human Gut as Probiotics in the Management of Kidney Stone Disease. Advances in Applied Microbiology. 2010;72;63–87.

Atlas RM. Handbook of microbiological media 4th edition. Editor: Taylor and Francis Group, LLC. 2010;1333-1334.

Cirillo M, Iudici M, Marcarelli F, Laudato M, Zincone F. Nephrolithiasis in patients with intestinal diseases. Italian Nefrology. 2008;25(1);42-8.

Hatch M, Cornelius J, Allison M, Sidhu H, Peck A, Freel RW. Oxalobacter sp. reduces urinary oxalate excretion by promoting enteric oxalate secretion. Kidney International. 2006;69;691–698.

Jakobsson HE, Jernberg C, Andersson AF, Sjölund-Karlsson M, Jansson JK, Engstrand L. Short-Term Antibiotic Treatment Has Differing Long-Term Impacts on the Human Throat and Gut Microbiome. PLoS One. 2010;5(3);e9836.

Ermolenko E, Ggromova L, Borscev Y, Voeikova A, Karaseva A, Ermolenko K, Gruzdkov A, Suvorov A. Influence of Different Probiotic Lactic Acid Bacteria on Microbiota and Metabolism of Rats with Dysbiosis. Bioscience of Microbiota, Food Health. 2013;32(2);41–49.

Kiryluk K, Li Y, Scolari F. et al. Discovery of new risk loci for IgA nephropathy implicates genes involved in immunity against intestinal pathogens. Nature Genetics. 2014;46(11);1187–96.

Knight J, Deora R, Assimos DG, Holmes RP. The genetic composition of Oxalobacter formigenes and its relationship to colonization and calcium oxalate stone disease. Urolithiasis. 2013;41(3);187-196.

Lange JN, Wood KD, Wong H, Otto R, Mufarrij PW, Knight J, Akpinar H, Holmes RP, Assimos DG. Sensitivity of human strains of Oxalobacter formigenes to commonly prescribed antibiotics. Urology. 2012;79(6);1286–1289.

Miller AW, Kohl KD, Dearing MD. The Gastrointestinal Tract of the White-Throated Woodrat (Neotoma albigula) Harbors Distinct Consortia of Oxalate-Degrading Bacteria. Applied and environmental microbiology. 2014;80(5); 1595–1601.

Mogna L, Pane M, Nicola S, Raiteri E. Screening of Different Probiotic Strains for Their In Vitro Ability to Metabolise Oxalates Any Prospective Use in Humans? Journal of Clinical Gastroenterology. 2014;48(1);91–95.

##submission.downloads##

Опубліковано

2019-09-28

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ