АНАЛІЗ КОМПОНЕНТІВ ТАБЛЕТКОВИХ СУМІШЕЙ З ІММОБІЛІЗОВАНИМ ЛІЗОЦИМОМ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4663.2020.1(48).198512Ключові слова:
лізоцим, кверцетин, хлоргексидину біглюконат, методи визначення, таблеткові сумішіАнотація
Мета. Дослідження впливу компонентів таблеткових сумішей з іммобілізованим лізоцимом на визначення вмісту діючих речовин при створенні біологічно активної добавки. Методи. Гідролітичну активність лізоциму визначали спектрофотометрично, використовуючи як субстрат клітини Micrococcus lysodeikticus 2665. Вміст білка визначали за методом Лоурі в модифікації Хартрі, кверцетину – із застосуванням хлориду цирконію (IV), біглюконат хлоргексидину – за реакцією з α-нафтолом і хроматомас-спектометрично. Таблеткові суміші з іммобілізованим лізоцимом отримували за технологією вологого гранулювання. Результати. З використанням методів спектрофотометрії кількісно визначені кверцетин і лізоцим у складі таблетованих сумішей. Показано, що хлоргексидину біглюконат визначається кількісно за відсутності інших компонентів, тоді як додавання інших складових ускладнюють його кількісний аналіз. Так, в присутності лізоциму визначається 80,22% аналіту, кверцетину – 90,52%, маніту – 89,82%, лактози – 30,87%, сахарози – 40,97%, полівінілпіролідону – 91,34%, цитрату кальцію – 52,99%. Висновки. Показано, що лізоцим і кверцетин кількісно визначаються в багатокомпонентних таблеткових сумішах з іммобілізованим ензимом. Виявлено, що лізоцим, кверцетин, маніт, полівінілпіролідон, сахароза і лактоза заважають кількісному визначенню хлоргексидину біглюконата методами спектрофотометрії і хроматомас-спектрометрії як в однофакторному, так і в багатофакторному експерименті.Посилання
Georgievsky VP, Komissarenko NF, Dmitruk SE. Biologically active substances of medicinal plants. Novosibirsk: Science, 1990. 144p. [in Russian].
Dmitrienko SG, Kudrinskaya VA, Apyari VV. Methods of isolation, concentration and determination of quercetin. Zh. analyte. chemistry. 2012; 67(4): 340- 353. [in Russian].
KartsovaLA, AlekseevaAV. Chromatographic аnd electrophoretic methods for the determination of polyphenolic compounds. Zh. analyte. chemistry. 2008; 63(11): 1126-1136. [in Russian].
Korenman IM. Photometric analysis: Methods for determination of organic compounds M.: Book on Demand, 2014. 339 p.[in Russian].
Lapach SN, Chubenko AV, Babich PN. Statistical methods in biomedical research using Excel. K.: Morion, 2000. 320 p.[in Russian].
Reshetov IV, Yudanova TN, Matorin OV. A film coating containing chlorhexidine and lysozyme for the treatment of wounds. Chemical and Pharmaceutical Journal. 2004; 38(7): 41-43.[in Russian].
Romanovsʹka II, Dekina SS, Sevastʹyanov OV, Rohozha YO. Tablet mixtures containing immobilized lysozyme and quercetin: production, properties. Medychna ta klinichna khimiya. 2017; 19(2): 19-24. [in Ukrainian].
Pharmaceutical and biomedical aspects of drugs: 2 t. Ed. Pertsev IM. Kharkov: UkrFA, 1999. I.1. 461 p.[in Russian].
Grimaldi FS, White CE. Quercetin as colorimetric reagent for determination of zirconium. Analytical Chemistry. 1953; 25(12): 1886-1890.
Formica JV, Regelson W. Review of the biology of quercetin and related bioflavonoids. Food and chemical toxicology. 1995; 33(12): 1061-1080.
Hartree EF. Determination of protein: a modification of the Lowry method, that gives a linear photometric response. Analytical Biochemistry. 1972; 48(2): 422-427.
Kusaka Y, Aoki M. Colorimetric determination of chlorhexidine. Yakuzaigaku. 1966; 26(1): 58.
Shikiba Y, Ogura H, Yamazaki Y. Quantitative analysis of flavonoids. Journal of pharmaceutical sciences.1968; 57(4): 705-706.
Shugar D. The measurement of lysozyme activity and the ultra-violet inactivation of lysozyme. Biochimica et biophysica acta. 1952; 8: 302-309.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2020 Мікробіологія і біотехнологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор передає журналу (університету) на безоплатній основі невиключні права на використання статті (на весь строк дії авторського права починаючи з моменту публікації, розміщення статті на веб-сторінці журналу, в репозитарії відкритого доступу) без одержання прибутку; на відтворення статті чи її частин в електронній формі (включаючи цифрову); виготовлення ії електронних копій для постійного архівного зберігання; виготовлення електронних копій статті для некомерційного розповсюдження; внесення статті до бази даних репозитарію; надання електронних копій статті в доступі мережі інтернет.
Автор гарантує, що у статті не використовувалися статті або авторські права, які належать третім особам; гарантує, що на момент розміщення статті на веб-сторінці, в репозитарії ОНУ лише йому належать виключні майнові права на статтю, що розміщується; майнові права на статтю ні повністю, ні в частині нікому не передано (не відчуджено), майнові права на статтю ні повністю, ні в частині не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
Автор зберігає за собою право використовувати самостійно чи передавати права на використання статті третім особам.
Автор надає журналу право на використання статті такими способами:
переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати її за погодженням з автором; перекладати статтю у випадку, коли стаття викладена мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у виданні. Якщо журнал виявить бажання використовувати статтю іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі інтернет, публікувати статтю в інших, в тому числі іноземних виданнях, включати статтю як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови оформлюються додатковою угодою.
Автор підтверджує, що він є автором (співавтором) цієї статті; авторські права на дану статтю не передані іншому видавцю; дана стаття не була раніше опублікована у будь-якому іншому виданні до публікації її журналом.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
