ОЦІНКА ПОТЕНЦІЙНОЇ ПРОТИВІРУСНОЇ АКТИВНОСТІ ПОХІДНИХ N–БЕНЗІМІДАЗОЛ-СУЛЬФОНАМІДУ НА МОДЕЛІ «ФАГ-БАКТЕРІЯ»

Автор(и)

  • О. Ю. Зінченко Одеський національний університет імені І. І. Мечников, Україна https://orcid.org/0000-0001-6433-1296
  • Т. О. Філіпова Одеський національний університет імені І. І. Мечников, Україна https://orcid.org/0000-0002-7034-3223
  • Л. Г. Клочко Одеський національний університет імені І. І. Мечников, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2020.1(48).200688

Ключові слова:

противірусна активність, похідні N-бензімідазол-сульфонаміду, фаг, літична активність

Анотація

Мета. Визначення потенційної противірусної активності похідних N–бензімідазол-сульфонаміду на моделі «фаг-бактерія». Методи. У роботі використано 5 похідних N–бензімідазол-сульфонаміду. Методом серійних розведень визначено їх антибактеріальні властивості щодо Staphylococcus aureus АТСС 25923 та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853. Модифікованим методом Граціа визначено вплив похідних на літичну активність комерційних фагів, специфічних щодо бактерій тест-штамів. Результати. У досліджених сполук виявлено здатність до пригнічення росту Staphylococcus aureus АТСС 25923 на 41–45% та Pseudomonas aeruginosa АТСС 27853 – до 35% у середовищі Luria-Bertani. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід знижували літичну активність як стафілококового, так і псевдомонадного фагів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід викликав збільшення кількості негативних колоній стафілококового та псевдомонадного фагів на 28,4 та 35,5% відповідно. Висновок. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-бензенсульфонамід та N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-бромо-бензенсульфонамід володіють потенційною противірусною активністю щодо ДНК-вірусів. N-(1H-бензімідазол-2-іл)-4-нітро-бензенсульфонамід посилює продукцію фагових часток.

Посилання

Cherkes FК, Bogoyavlenskaya LB, Belskaya NА. Microbiologia. Мoscow: Medicina, 1986; 512. [In Russian].

Abatángelo V, Peressutti Bacci N, Boncompain CA, Amadio FA et al. Broad-range lytic bacteriophages that kill Staphylococcus aureus local field strains. PloS One. 2017; 12(7): e0181671.

Azam AH, Tanji Y. Peculiarities of Staphylococcus aureus phages and their possible application in phage therapy. Applied Microbiology and Biotechnology. 2019; 4: 11-22.

Becheker I, Berredjerm H, Boufas W, Malika B. The Antibacterial and Cytotoxic Activities of Four New Sulfonamides Against Clinical Gram-Negative Bacteria. Int. J. Pharm. Sci. Rev. Res.2016; 39: 125-133.

Cock I, Kalt FR. A modified MS2 bacteriophage plaque reduction assay for the rapid screening of antiviral plant extracts. Pharmacognosy Res. 2010; 2(4): 221-228.

De Clercq E. Highlights in the discovery of antiviral drugs: A personal retrospective. J Med Chem.2010; 53: 1438-1452.

Deghorain M, Van Melderen L. The Staphylococci phages family: an overview. Viruses. 2012; 4(12): 3316-35.

Fangcheng H, Jing S, Yanju W, Shaobo W et al. Synthesis, Antiviral Activity, and Mechanisms of Purine Nucleoside Derivatives Containing a Sulfonamide Moiety. Journal of Agricultural and Food Chemistry. 2019; 67 (31): 8459-8467.

Genç Y, Ozkanca R, Bekdemir Y. Antimicrobial activity of some sulfonamide derivatives on clinical isolates of Staphylococus aureus. Ann Clin Microbiol Antimicrob. 2008; 20: 7-17.

Gerhardts A, Mucha H, Höfer D. Testing linen disinfection procedures in practice with phage-charged-bioindicators. International Journal of Health Care Quality Assurance. 2012; 25(6): 519-531.

Gordillo Altamirano FL, Gordillo Altamirano JJB, Barr JJ. Phage Therapy in the Postantibiotic Era. Clinical Microbiology Reviews. 2019; 32(2): 1-25.

Jassim SAA, Naji MA. In vitro Evaluation of the Antiviral Activity of an Extract of Date Palm (Phoenix dactylifera L.) Pits on a Pseudomonas Phage. Evidence-Based Complementary and Alternative Medicine. 2010; 7(1): 57-62.

Lenski RE, Levin BR. Bacteria and phage: A model system for the study of the ecology and co-evolution of hosts and parasites. L: The Linnean Society of London, 1985: 222-265.

Li T.-M., Mou X-C, Chen L, Cao X-Y et al. Application of phage-indicator model in evaluation of antiviral drugs in vitro. Proc. of IEEE International Symposium on IT in Medicine and Education.2011: P. 438-440.

Malalasekara L, Jayaratne DL. A preliminary study on application of phage-indicator model in evaluation of antiviral drugs. Sri Lanka Association for the Advancement of Science. Proceedings of the 71st Annual Sessions. 2015; Part I: 413/D.

Oliveira A, Canzian Llanes L, Brighente I, Nunes R et al. (2016). New Sulfonamides Derived from Carvacrol: Compounds with High Antibacterial Activity against Resistant Staphylococcus aureus Strains. Journal of Biosciences and Medicines. 2016; 04: 105-114.

Sezonov G, Joseleau-Petit D, D’Ari R. Escherichia coli physiology in Luria-Bertani broth. J Bacteriol. 2007; 189(23); 8746-8749.

Shigehisa R, Uchiyama J, Kato S.-I, Takemura-Uchiyama I et al. Characterization of Pseudomonas aeruginosa phage KPP21 belonging to family Podoviridae genus N4-like viruses isolated in Japan. Microbiol Immunol. 2016; 60: 64-67.

Supuran CT, Innocenti A, Mastrolorenzo A, Scozzafava A. Antiviral sulfonamide derivatives. Mini Rev Med Chem. 2004; 4(2): 189-200.

##submission.downloads##

Опубліковано

2020-04-28

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ