ПОШИРЕНІСТЬ ЗБУДНИКІВ КІЛЬЦЕВОЇ ГНИЛІ CLAVIBACTER SEPEDONICUS ТА ЧОРНОЇ НІЖКИ МОКРОЇ ГНИЛІ PECTOBACTERIUM ATROCEPTICUM В УРОЖАЇ КАРТОПЛІ 2021 РОКУ НА ТЕРИТОРІЇ УКРАЇНИ

Автор(и)

  • Н. Г. Грицева Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини»; ТОВ «Сингента», Україна
  • Л. М. Сківка Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології та медицини», Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2023.1(57).274279

Ключові слова:

бактеріальні хвороби картоплі, гнилі, Clavibacter sepedonicus, Pectobacterium atrocepticum

Анотація

Мета роботи дослідити поширеність збудників кільцевої гнилі Clavibacter sepedonicus та мокрої гнилі Pectobacterium atrocepticum в урожаї картоплі методом DAS ELISA. Матеріали і методи. У дослідженні використано зразки врожаю картоплі з Тернопільської, Житомирської, Київської, Черкаської, Дніпровської, Донецької, Миколаївської, Одеської та Херсонської областей. Детекцію збудників проводили методом твердофазного гетерогенного імуноферментного аналізу з використанням комерційних тест-систем LOEWE® Standard Complete Kit (Німеччина). Результати. Найвищий відсоток ураженості бульб зареєстровано у Донецькій області: 11,1% – Clavibacter sepedonicus, 31,0% – Pectobacterium atrocepticum і 8,9% – обома мікроорганізмами. Збудник мокрої гнилі виявлявся, в середньому, вдвічі частіше порівняно зі збудником кільцевої гнилі у зразках урожаю картоплі зі всіх обстежених областей, за виключенням Тернопільської, на території якої спостерігалося значне переважання Clavibacter sepedonicus. Найвищі показники ураження врожаю збудником мокрої гнилі зареєстровано, окрім Донецької, у Київській (10,2%) та Одеській(10,0%) областях, показники ураження збудником кільцевої гнилі – у Тернопільській області. Змішана бактеріальна інфекція була виявлена у 6-ти областях з найвищим показником ураження врожаю у Донецькій області. Висновок. Аналіз поширення збудників кільцевої гнилі Clavibacter sepedonicus та м'якої гнилі Pectobacterium atrocepticum в урожаї картоплі свідчить про наявність досліджуваних патогенів у всіх регіонах. Виявлено переважання представника пектолітичних бактерій у всіх областях, окрім Тернопільської, де переважало поширення збудника кільцевої гнилі Clavibacter sepedonicus. Високі показники поширення досліджених збудників були ймовірно асоційовані з підвищеною локальною середньорічною кількістю атмосферних опадів, а також з підвищеною річною амплітудою цього показника.

Посилання

Borodai V. V., Parfeniuk А. I. Prevalence and development of main diseases of potato (Solanum tuberosum L.) in Ukraine. Agroecological journal. 2018; (4): 82–87. (in Ukrainian)

Hvozdiak R. I., Pasichnyk L. A., Yakovleva L. M., Moroz S. M., Lytvynchuk O. O., Zhytkevych N. V., Khodos S. F., Butsenko L. M., Dankevych L. A., Hrynyk I. V., Patyka V. P. Phytopathogenic bacteria. Bacterial diseases of plants. Interservice, Poltava, 2011. 444 p. (in Ukrainian)

State Statistics Service of Ukraine [Internet]. Sown areas of agricultural crops by their types. [cited 2021 Mar. 28] Available online: http://www.ukrstat.gov.ua/ (in Ukrainian)

DSTU 4014:2001. Seeds potato. Sampling and methods of determining seed qualities. Kyiv: Derzhspozhyvstandart Ukrainy. 2001:36. (in Ukrainian)

Kolomiiets Y. V., Butsenko L. M. Analysis of methods of diagnosis of bacterial diseases of tomatoes in Ukraine. Biological Systems: Theory and Innovation. 2021; 12(1):16–29. https://doi.org/10.31548/biologiya 2021.01.002.

Polozhenets V. M., Nemerytska L. V. Diagnosis, symptoms, and sources of infection of the black leg of the potato. Scientific reports of NULES of Ukraine.2019; 6(82). (in Ukrainian). https://doi.org/10.31548/dopovidi2019.06.002.

Campos H., Ortiz O. Bacterial Diseases of Potato. Springer Cham, Springer. 2020. 507 р. https://doi.org/10.1007/978-3-030-28683-5_10.

Chakma M., Rana M., Jangid A., Shringi A. Potato bacterial ring rot pathogen detection and outbreak prevention. Agricultural and Biological Research 2021; 37(5):188–194.

European and Mediterranean Plant Protection Organization (ЕРРО) [Internet]. EPPO activities on plant quarantine [cited 2022 Des. 15]. Available online: https://www.eppo.int/activities/quarantine_activities

Hashemi Tameh M., Primiceri E., Chiriacò M. S., Poltronieri P., Bahar M., Maruccio G. Pectobacterium atrosepticum Biosensor for Monitoring Blackleg and Soft Rot Disease of Potato. Biosensors. 2020;10(6):64. https://doi.org/10.3390/bios10060064.

Naas H., Sebaihia M., Orfei B., Rezzonico F., Buonaurio R., Moretti C. Pectobacterium carotovorum subsp. brasiliense and Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum as causal agents of potato soft rot in Algeria. European Journal of Plant Pathology. 2018; 151(2):1027–1034. https://doi.org/10.1007/s10658-018-1438-3.

Naumann K., Zielke R., Gierz E., Meyer U. Auswirkung einer Infektion mit Corynebacterium sepedonicum (Spieckermann & Kotthoff) Skaptason & Burkholder im Feldbestand bei gleichzeitigem Befall mit Erwinia carotovora subsp. atroseptica (van Hall) Dye. Zentralblatt für Mikrobiologie. 1986; 141 (8):615-631. https://doi.org/10.1016/S0232-4393(86)80071-3.

Padilla-Gálvez N., Luengo-Uribe P., Mancilla S., Maurin A., Torres C., Ruiz P., France A., Acuña I., Urrutia H. Antagonistic activity of endophytic actinobacteria from native potatoes (Solanum tuberosum subsp. tuberosum L.) against Pectobacterium carotovorum subsp. carotovorum and Pectobacterium atrosepticum. BMC Microbiol. 2021; 21(335). https://doi.org/10.1186/s12866-021-02393-x.

The Foreign Agricultural [Internet]. 2021 Spring Crop Season [cited 2023 Jan.10]. Available online: https://ipad.fas.usda.gov/cropexplorer/imageview.aspx?regionid=umb&startdate=10/11/2019&imenddate=10/20/2019&ftypeid=19&fattributeid=1&stypeid=19&sattributeid=7

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-05-02

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ