АНТИМІКРОБНА АКТИВНІСТЬ ҐРУНТОВИХ БАЦИЛ ЩОДО ФІТОПАТОГЕННИХ МІКРООРГАНІЗМІВ, ВИДІЛЕНИХ ІЗ УРАЖЕНИХ ЗЛАКОВИХ РОСЛИН

Автор(и)

  • І. В. Страшнова Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine
  • О. В. Андрющенко Одеський національний університет імені І. І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2023.2(58).286959

Ключові слова:

антимікробна дія, ґрунтові бацили, фітопатогенні мікроорганізми, уражені злакові рослини

Анотація

Метою роботи було дослідження антагоністичної дії бацил, виділених з поверхні рослин та ризосферної зони ґрунту, проти збудників хвороб ячменю та пшениці. Матеріали та методи. Матеріалом для дослідження були зразки уражених ячменю та пшениці, з яких виділяли фітопатогенні мікроорганізми, а також зразки здорових рослин і ризосферної зони ґрунту, з яких виділяли бактерії роду Bacillus. Маніпуляції з виділення та дослідження біологічних властивостей як фітопатогенів, так і бацил проводили з використанням традиційних мікробіологічних методів. Антагоністичну активність виділених штамів бацил щодо фітопатогенів досліджували блоковим методом. Результати. Із зразків ураженої пшениці та ячменю виділено мікроорганізми, ідентифіковані на основі вивчених біологічних властивостей як Fusarium oxysporum, Sclerotinia sclerotiorum, Xanthomonas arboricola та Pectobacterium carotovorum. Найбільшою часткою штамів був представлений мікроміцет Fusarium oxysporum – 53,9%. Із проб ризосферної зони ґрунту та листо-стебелової маси здорових рослин пшениці та ячменю мікробіологічними методами виділено 86 штамів бактерій роду Bacillus. Антагоністична активність притаманна 54 штамам бацил, які пригнічували ріст 25% фітопатогенів. Ріст усіх патогенних мікроорганізмів з різною інтенсивністю пригнічували 14 штамів бацил, виділених із ґрунту. Висновок. Для подальших досліджень відібрано найбільш активні штами бацил (Bacillus spp. 6, 9, 13, 21, 50).

Посилання

Erenstein O, Jaleta M, Mottaleb KA et al. Global Trends in Wheat Production, Consumption and Trade. Wheat Improvement Food Security in a Changing Climate. Reynolds MP, Braun H-J, editors. Springer Nature Switzerland AG; 2022. p. 47–69.

Raza A, Razzaq A, Mehmood SS et al. Impact of Climate Change on Crops Adaptation and Strategies to Tackle Its Outcome: A Review. Plants. 2019;8(2):34. doi: https://doi.org/10.3390/plants8020034

Akanmu AO, Olowe OM, Phiri AT. Bioresources in Organic Farming: Implications for Sustainable Agricultural Systems. Horticulturae. 2023;9(6):659. doi: https://doi.org/10.3390/horticulturae9060659

Venbrux M, Crauwels S, Rediers H. Current and emerging trends in techniques for plant pathogen detection. Front. Plant Sci. 2023;14:1–25. doi: https://doi.org/10.3389/fpls.2023.1120968

Pylak M, Oszust K, Frąc M. Searching for New Beneficial Bacterial Isolates of Wild Raspberries for Biocontrol of Phytopathogens-Antagonistic Properties and Functional Characterization. Int J Mol Sci. 2020;21(24):9361. doi: https://doi.org/10.3390/ijms21249361

Klymniuk SI, Sytnyk IO, Tvorko MS. Praktychna mikrobiolohiia: Posibnyk. Ternopil: Ukrmedknyha: 2004. 440 p.

Apiweb [Internet]. Available from: https://apiweb.biomerieux.com

Apiweb [Internet]. Available from: https://apiweb.biomerieux.com/login

Varner RW, Krause RL. Agar-Block and Soil-Block Methods for Testing Wood Preservatives. Ind. Eng. Chem.1951;43(5): 1102–1107.

Anderson PK, Cunningham AA, Patel NG et al. Emerging infectious diseases of plants: pathogen pollution, climate change and agrotechnology drivers. Trends Ecol Evol. 2004;19(10): 535–544. doi: https://doi.org/10.1016/j.tree.2004.07.021

Tran C, Cock IE, Chen X, Feng Y. Antimicrobial Bacillus: Metabolites and Their Mode of Action. Antibiotics. 2022;11(1): 88. doi: https://doi.org/10.3390/antibiotics11010088

##submission.downloads##

Опубліковано

2023-09-27

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ