ХАРАКТЕРИСТИКА ЛАКТОБАКТЕРІЙ З ВОДИ ТА МІДІЙ ЧОРНОГО МОРЯ З ПОТЕНЦІАЛОМ ДО ПРОДУКЦІЇ АНТИБАКТЕРІАЛЬНИХ СПОЛУК
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4663.2024.2(61).311670Ключові слова:
лактобактерії, вода Чорного моря, Enterococcus, Lactobacillus, мідії, бактеріоциниАнотація
Мета. Характеристика молочнокислих бактерій (МКБ) з води та мідій Чорного моря з потенціалом продукувати антибактеріальні сполуки.
Методи. Виділення лактобактерій із води та мідій, їх підрахунок було виконано стандартними мікробіологічними методами. Визначення морфологічних, тинкторіальних, культуральних та біохімічних ознак проводили шляхом забарвлення за Грамом з імерсійною мікроскопією, описання росту в MRS бульйоні з 6,5% NaCl та без нього, проведення каталазного тесту. Для ідентифікації виділених бактерій використовували родоспецифічну класичну ПЛР. Для вивчення антагоністичної взаємодії штамів використовували метод перпендикулярних штрихів.
Результати. У воді Чорного моря з Одеської затоки, зібраній у зимовий період, виявлено 2×10 – 4,8×102 КУО/ мл лактобактерій, тоді як лише у трьох мідіях із семи (42,9%) були знайдені МКБ (1,7×10±0,7 КУО/мл). Виділено та охарактеризовано тринадцять но вих штамів лактобактерій – вісім штамів з води та п’ять з мідій. Серед них дев’ять штамів були ідентифіковані як Enterococcus sp., один штам – як Lactobacillus sp. та три штами залишилися неідентифікованими. Нові штами Enterococcus В1.1, Enterococcus В1.2, Enterococcus В1.3, Enterococcus В2.3 та Enterococcus М7.1 виявили антагоністичну активність щодо інших близькоспоріднених штамів та Lactobacillus sakei subsp. sakei JCM1157.
Висновки. Чорноморська вода та тканинний ліквор мідій у зимовий період містять 2×10 – 4,8×102 КУО/мл та 1,7×10±0,7 КУО/мл МКБ, відповідно. Штами Enterococcus В1.1, Enterococcus В1.2, Enterococcus В1.3, Enterococcus В2.3 та Enterococcus М7.1 є потенційними продуцентами антибактеріальних сполук.
Посилання
Vasylieva NYu, Strashnova IV, Basiul OV, Kovtun IO, Ivanytsia VO. Resistance of lactic cocci isolated from Black Sea algae and mussels to antibiotic. Microbiology and Biotechnology. 2020; (49):8–19. [in Ukrainian].
Kranga КМ, Vasylieva NYu, Strashnova IV. Distribution and variability of the heterotrophic, colimorphic and lactic acid bacteria number in water and aquatic organisms of the Black Sea. Visnyk Odeskogo Natsionalnogo Universytetu. Biologiia. 2019; (24):113–125. [in Ukrainian].
Strashnova IV, Kovtun IO, Korotaeva NV. Characteristics of lactic acid bacteria from the Black Sea sponges. Microbiology and Biotechnology. 2020; (1):79–94. [in Ukrainian].
Yamborko GV, Tolpina MG. Isolation Lactobacillus strains from gidrobionts of the Black Sea and their identification. Visnyk Odeskogo Natsionalnogo Universytetu. Biologiia. 2006; (11/6):215–220. [in Ukrainian].
Amin M, Adams MB, Burke ChM, Bolch ChJS. Isolation and screening of lactic acid bacteria associated with the gastrointestinal tracts of abalone at various life stages for probiotic candidates. Aquaculture Reports. 2020; (17):100378. https://doi.org/10.1016/j.aqrep.2020.100378
Bergey’s manual of systematic bacteriology. The Firmicutes / Editors: De Vos P, Garrity GM, Jones D, Krieg NR, Ludwig W, Rainey FA, Schleifer K-H, Whitman WB. Springer, London, New York, 2009:3. 1422 p.
Deasy BM, Rea MC, Fitzgerald GF, Cogan TM, Baresford TP. A rapid PCR based method to distinguish between Lactococcus and Enterococcus. Systematic and Applied Microbiology. 2000; (23 (4)):510–522.
Dubernet S, Desmasures N, Guéguen M. A PCR-based method for identification of lactobacilli at the genus level. FEMS Microbiology Letters. 2002; 214:271–275.
Dе Man JC, Rogosa M, and Sharpe ME. A medium for the cultivation of Lactobacilli. J. Oppl. Bact. 1960; (23 (l)):130–135.
Ibryamova S, Arhangelova N, Koynova T, Dimitrov D, Dimitrova Z, Ivanov R, Kalchev K, Chipev N, Natchev N, Ignatova-Ivanova T. Antifungal activity of lactic acid bacteria, isolated from (Mytilus galloprovincialis Lam.) in the bulgarian Black sea aquatory. Journal of IMAB – Annual Proceeding (Scientific Papers). 2020; (26(1)):2875–2882.
Ignatova-Ivanova T, Ibrjmova S, Stanachkova E, Ivanov R. Microbiological characteristic of microflora of (Mytilus galloprovincialis Lam.) in the Bulgarian Black Sea aquatory. Research Journal of Pharmaceutical, Biological and Chemical Sciences. 2018; (9(1)):199–205.
Ignatova-Ivanova T, Ibryamova S, Bachvarova D, Salim S, Valkova S, Simeonova Y, Dimitrov D, Ivanov R, Chipev N, Natchev N. Determination of the antimicrobial activity of lactic acid bacteria isolated from the Black sea mussel Mytilus galloprovincialis Lamarck, 1819. Pharmacia. 2022; (69(3)):637–644.
Jackson CR, Fedorka-Cray PJ, Barrett JB. Use of a genus and species-specific multiplex PCR for identification of Enterococci. Journal of Clinical Microbiology. 2004; (42(8)):3558–3565.
Kathiresan K, Thiruneelakandan G. Prospects of lactic acid bacteria of marine origin. Indian Journal of Biotechnology. 2008; 7:170–177.
Kwon HS, Yang EH, Yeon SW, Kang BH, Kim TY. Rapid identification of probiotic Lactobacillus species by multiplex PCR using species-specific primers based on the region extending from 16S rRNA through 23S rRNA. FEMS Microbiology Letters. 2004; 239:267–275.
Layton BA, Walters SP, Lam LH, Boehm AB. Enterococcus species distribution among human and animal hosts using multiplex PCR. Journal of Applied Microbiology. 2010; 109:539–547.
Merlich A, Galkin M, Choiset Y, Limanska N, Vasylieva N, Ivanytsia V, Haertlé T. Characterization of the bacteriocin produced by Enterococcus italicus ONU547 isolated from Thai fermented cabbage. Folia Microbiol (Praha). 2019; (64(4)):535–545.
Nikita Ch, Hemangi D. Isolation, identification and characterization of lactic acid bacteria from dairy sludge sample. Journal of Environmental Research and Development. 2012; (7(1A)):1–11.
Schmeisser C, Steele H, Streit WR. Metagenomics, biotechnology with non-culturable microbes. Appl. Microbiol. Biotechnol. 2007; 75:955–962.
Singh V, Haque Sh, Singh H, Verma J, Vibha K, Singh R, Jawed A, Tripathi CKM. Isolation, screening, and identification of novel isolates of actinomycetes from India for antimicrobial applications. Front Microbiol. 2016; (7):2016. https://doi.org/10.3389/fmicb.2016.01921
Szegedi E, Bottka S. Detection of Agrobacterium vitis by polymerase chain reaction in grapevine bleeding sap after isolation on a semiselective medium. Vitis. 2002; (41(1)):37–46.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2024 А. Г. Мерліч, О. Ю. Кальницька, М. В. Шутило, О. О. Ковтун, В. О. Іваниця
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор передає журналу (університету) на безоплатній основі невиключні права на використання статті (на весь строк дії авторського права починаючи з моменту публікації, розміщення статті на веб-сторінці журналу, в репозитарії відкритого доступу) без одержання прибутку; на відтворення статті чи її частин в електронній формі (включаючи цифрову); виготовлення ії електронних копій для постійного архівного зберігання; виготовлення електронних копій статті для некомерційного розповсюдження; внесення статті до бази даних репозитарію; надання електронних копій статті в доступі мережі інтернет.
Автор гарантує, що у статті не використовувалися статті або авторські права, які належать третім особам; гарантує, що на момент розміщення статті на веб-сторінці, в репозитарії ОНУ лише йому належать виключні майнові права на статтю, що розміщується; майнові права на статтю ні повністю, ні в частині нікому не передано (не відчуджено), майнові права на статтю ні повністю, ні в частині не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
Автор зберігає за собою право використовувати самостійно чи передавати права на використання статті третім особам.
Автор надає журналу право на використання статті такими способами:
переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати її за погодженням з автором; перекладати статтю у випадку, коли стаття викладена мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у виданні. Якщо журнал виявить бажання використовувати статтю іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі інтернет, публікувати статтю в інших, в тому числі іноземних виданнях, включати статтю як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови оформлюються додатковою угодою.
Автор підтверджує, що він є автором (співавтором) цієї статті; авторські права на дану статтю не передані іншому видавцю; дана стаття не була раніше опублікована у будь-якому іншому виданні до публікації її журналом.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
