РЕГЕНЕРАЦІЙНА ЗДАТНІСТЬ ЕКСПЛАНТІВ ВИДУ PRUNUS LAUROCERASUS L. IN VITRO

Анотація

Мета дослідження − з’ясувати особливості регенераційної здатності експлантів виду Prunus laurocerasus L. за культивування in vitro, залежно від типу живця та фітогормонального складу живильних середовищ. Матеріали і методи. Дослідження проводили у лабораторії мікроклонального розмноження рослин Національного дендропарку «Софіївка» НАН України. Матеріалом для дослідження слугували нездерев’янілі пагони виду Prunus laurocerasus L., які стерилізували за використання 0,1% водного розчину HgCl₂, 2% водного розчину медіоциду та 75% розчину NaOCl, після чого рослини висаджували на безгормонні живильні середовища Мурасіге-Скуга. Результати. У ході експерименту стерильні експланти культивували на безгормонних живильних середовищах, а впродовж 6−10 діб визначали стерильність та життєздатність експлантів, відбирали найбільш життєздатні і висаджували на живильні середовища із різним вмістом фітогормонів. У період культивування експлантів проводили спостереження за їх ростом та розвитком. Кращі морфометричні показники (кількість пагонів, довжина та коефіцієнт розмноження) виявлено у експлантів культивованих на живильному середовищі VI, які відповідно становили 2,27±0,18; 2,12±0,14; 2,34±0,12. Висновок. За результатами дослідження виявлено, що найвищий відсоток стерильності (83,27%) та життєздатності (89,88%) мали експланти, отримані з медіальної частини пагонів за обробки 75% розчином гіпохлориту натрію (NaOCl) з експозицією шість хвилин. З’ясовано, що найвищу регенераційну здатність (7,12±0,23) мали експланти одержані із медіальної частини пагона. На живильному середовищі VI, модифікованому додаванням 0,22196 мкм/л 6−БАП та 0,03936 мкм/л β−ІМК, кількість утворених пагонів становила 6,95±0,19 шт., а довжина 3,71±0,15 см.