ВПЛИВ АНТИСЕПТИКІВ І ДЕЗІНФЕКЦІЙНИХ ПРЕПАРАТІВ НА ПЛІВКОУТВОРЮВАЛЬНІ БАКТЕРІЇ

Автор(и)

  • Л. Л. Сіда Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • О. С. Воронкова Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • О. А. Сірокваша Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • Т. М. Шевченко Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • А. І. Вінніков Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2015.2(30).48080

Ключові слова:

біоплівка, бактерії, чутливість, антибактеріальні препарати

Анотація

Мета. Вивчити ефективність дії неспецифічних антибактеріальних препаратів на біоплівки, утворені бактеріями, що виділені з поверхонь приміщень, відпрацьованих медичних матеріалів та шкіри рук. Методи. Бактерії для дослідження ізолювали з поверхонь службових приміщень, відпрацьованого інструментарію, а також зі шкіри рук 11 осіб-добровільців. Здатність до плівкоутворення виділених ізолятів та їх стійкість до різних неспецифічних антибактеріальних препаратів вивчали в пластикових планшетах за умов інкубації біоплівок з антисептиками та дезінфектантами. Результати. Виділено 179 штамів бактерій, які було ідентифіковано як Bacillus spp. – 53,6%, S. epidermidis – 17,3%, S. аureus – 3,4%, E. coli – 12,3%, Acinetobacter spp. – 8,4%, Klebsiella spp., P. аeruginosa та Pseudomonas spp. – по 1,1%, Enterobacteriacea – 3,4%. 62% зразків отримано з поверхонь приміщень, 12,3% – з рук, 25,7% – з використаного медичного інсрументарію. Показано, що 93,5% штамів S. epidermidis володіли здатністю до утворення біоплівки, що було одним з найвищих показників серед досліджених штамів. Після інкубації 3-добової біоплівки цих штамів з різними антибактеріальними препаратами для понад 60% культур встановлено відсутність росту, а для інших – кількість бактерій, що виросли з гомогенату не перевищувала 103 КУО/мл. Максимальний ефект пригнічення плівкового росту виявлено при застосуванні дезінфектанту дезактив-хлор. При використанні антисептика хлоргкесидину у концентрації 5% чутливими у плівковому стані виявилися 84,6% штамів. Висновки. При використанні антибактеріальних препаратів проти 3-добових біоплівок виживання бактерій при 2-годинній інкубації з досліджуваними препаратами не перевищувала 40%, що вказує на можливість ефективного застосування досліджуваних неспецифічних антибактеріальних препаратів для боротьби з поширенням біоплівкоутворювальних штамів.

Посилання

Афиногенова Г.Е. Чашечный метод оценки эффективности дезинфектантов и антисептиков: методическое пособие. – СПб; 2000. – 98 с.

Галынкин В.А., Заикина Н.А., Потехина Т.С. Дезинфекция и антисептика в промышленности и медицине. – СПб, 2004. – 96 с.

Горбунов В.А., Гудкова Е.И. Микробиологические основы противомикробных мероприятий: учеб.-метод. пособие. – Минск: БГМУ, 2006. – 38 с.

Державний реєстр дезінфекційних засобів (07.03.2014 р.). Режим доступу: http://www.dsesu.gov.ua/ua/normativna-pravova-baza/bazi-ta-reestri/reiestrdezinfektsiinykh-zasobiv/item/539-derzhavnyi-reiestr-dezinfektsiinykh-zasobiv-2014-rik/539-derzhavnyi-reiestr-dezinfektsiinykh-zasobiv-2014-rik.

Заславская Н.В., Артеменко Н.К., Чижевская М.М., Тец В.В. Особенности выживаемости бактерий в микробных сообществах // Клинич. микробиология и антимикробная химиотерапия. – 2000. – № 2. – С. 19–20.

Лямин А.В., Боткин Е.А., Жестков А.В. Методы выявления биопленок в медицине: возможности и перспективы // Клин. микробиол. антимикроб. химиотер. – 2012. – Т. 14, № 1. – С. 17–22.

Морозова Н.С., Мариевский В.Ф. Основы дезинфектологии. Дезинфекция и стерилизация. – К.: «Ателье «Полиграфический комплекс», 2009. – 144 с.

Мясникова А.В., Потатуркина-Нестерова Н.И., Немова И.С., Нагорнов Ю.С. Морфологический состав биопленки биотопа влагалища при воспалительных заболеваниях репродуктивного тракта женщин // Вестник новых медицинских технологий. – 2011. – № 4. – С. 21–24.

Определитель бактерий Берджи: Пер. с англ. / Под ред. Хоулта Дж., Криля Н., Синта П. и др. в 2-х тт. – М: Мир, 1997. – Т. 1 – 430 с.; Т. 2 – 368 с.

Тец В.В., Заславская Н.В. Эффективность действия антибиотиков на бактерии в биопленках // ЖМЭИ. – 2005. – № 5. – 24–26 с.

Чеботарь И.В., Гурьев Е.Л. Лабораторная диагностика клинически значимых биоплёночных процессов // Вопр. диагностики в педиатрии. – 2012. – № 4. – С. 15–20.

Costerton J.W., Stewart P.S., Greenberg E.P. Bacterial biofilms: a common cause of persistent infections // Science. – 1999. – Vol. 284. – P. 1318–1322.

Donlan R.M., Costerton J.W. Biofilms: survival mechanisms of clinically relevant microorganisms // Clin. Microbiol. Rev. – 2002. – Vol. 15. – P. 167–193.

Gotz F. Staphylococcus and biofilms // Mol. Microb. – 2002. – Vol. 43 (6). – P. 1367–1378.

Hall S.L., Costerton J.W., Stoodley P. Bacterial biofilms: from the natural environment to infectious diseases // Nat. Rev. Microb. – 2004. – Vol. 2. – № 2. – P. 95–108.

Hoiby N., Bjarnsholt T., Givskov M., Molin S., Ciofu O. Antibiotic resistance of bacterial biofilms // Int. J. of Antimic. Agents. – 2010. – Vol. 35 (4). – P. 322–332.

Lewis K. Riddle of Biofilm Resistance // J. Antimicrob. Chemother. – 2001. – Vol. 45. – № 4. – P. 999–1007.

Olson M.E., Ceri H., Morck D.W., Buret A.G., Read R.R. Biofilm bacteria: formation and compararive susceptibility of antibiotics // Can. J. Vet. Res. – 2002. – Vol. 66 (2). – P. 86–92.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ