ЦЕЛЮЛАЗНА АКТИВНІСТЬ ГРИБА ACREMONIUM SP. 502, ВИДІЛЕНОГО З УРАЖЕНИХ РОСЛИН ОГІРКІВ

Автор(и)

  • Є. П. Копилов Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Ukraine
  • Г. В. Цехмістер Інститут сільськогосподарської мікробіології та агропромислового виробництва НААН, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2015.2(30).48082

Ключові слова:

загальна целюлазна, екзоглюканазна, ендоглюканазна і β-глюкозидазна активності, Acremonium sp

Анотація

Метою роботи було дослідження целюлазної активності штаму гриба Acremonium sp. 502 в залежності від рН середовища, як одного із визначальних факторів проникнення його в рослини. Методи. Штам гриба Acremonium sp. 502, виділений з хворих рослин огірків, культивували на середовищі сусловий агар. Швидкість росту визначали за розміром діаметру колонії. Для визначення целюлазної, екзоглюканазної, ендоглюканазної та глюкозидазної активності використовували фільтрувальний папір, мікрокристалічну целюлозу, карбоксиметил-целюлозу, целобіозу відповідно. Кількість редукуючих цукрів визначали методом Шомоді-Нельсона Результати. Досліджено динаміку целюлазної активності гриба Acremonium sp. 502, виділеного з уражених рослин огірків, за різних значень рН поживного середовища. Максимальні значення ферментативної активності були зафіксовані через 6 тижнів культивування гриба за рН середовища 8,5. При цьому загальна целюлазна активність складала 1,95 од/мл, екзоглюканазна – 3,23, ендоглюканазна – 2,85 і β-глюкозидазна – 2,39 од/мл. Висновки. Встановлено, що Acremonium sp. 502 здатний до синтезу ендо-, екзоглюканази та β-глюкозидази. Найвищу целюлозолітичну активність гриб виявляв через 6 тижнів культивування з показником рН середовища – 8,5. Можна припустити, що утворення целюлазних ферментів грибом Acremonium sp. 502 необхідно для його проникнення в рослину з подальшим розвитком захворювання.

Посилання

Методы экспериментальной микологии: Справочник / Под ред. В.И. Билай. – Київ.: Наук. думка, 1982. – 549 с. [5]

Пат. 2029784 Российская Федерация, МПК6 С12Р21/00, C12N9/14, C12N1/14; C12R1:66. Штамм гриба Aspergillus species – продуцент белка и целлюлаз / Назаренко А.В., Соколов В.Н., Соколова Л.Н., Гинак А.И.; заявитель и патентообладатель Санкт-Петербургский технологический институт им. Ленсовета. № 5031953/13, заявл. 12.03.1992; опубл. 27.02.1995.

Борзова Н.В., Варбанець Л.Д. Целюлозодеградуючі системи мікроорганізмів: біосинтез, властивості та структурно-функціональні особливості // Біотехнологія. – 2009. – Т. 2, № 2. – С. 23–41.

Цехмістер Г.В. Акремоніозне в'янення огірків // Мікробіологія в сучасному сільськогосподарському виробництві (Чернігів, 26–27 листопада 2013 р): Збірник тез ІХ наукової конференції молодих вчених. – Чернігів: ІСМАПВ НААН, 2013. – С. 35–37.

Цехмістер Г.В. Вивчення культурально-морфологічних особливостей фітопатогенного гриба Acremoniumsp. 502 // С.-г. мікробіологія: міжвід. темат. наук. зб. – Чернігів: Сівер-Друк, 2014. – Вип. 20. – С. 49–53.

Шендрик К.М. Вплив екологічних факторів на розвиток збудників кореневих гнилей сої / Захист і карантин рослин. – 2007. – № 53. – С. 189–194.

Aegerter B.J. Occurrence and pathogenicity of fungi associated with melon root rot and vine decline in California // Plant Disease. – 2000. – Vol. 84, № 3. – P. 224–230.

Bruton B.D. Disease reaction among selected Cucurbitaceae to an Acremonium cucurbitacearum isolate from Texas // Hortsince. – 2000. – Vol. 35, № 4. – P. 677–680.

Chilosi G. Fungi associated with root rot and collapse of melon in Italy // OEPP/ EPPO Bulletin. – 2008. – Vol. 38. – P. 147.

Ebel J. Oligoglucoside elicitor rmediated activation of plant defense // Bioessays. – 1998. – 20, N 7. – Р. 569–576.

Iglesias A. Pathogenicity of fungi associated with melon vine decline and selection strategies for breeding resistant cultivars // Annals of Applied Biology. – 2000. – V. 137. – P. 141–151.

McDougall J.М. Purification and characterization of the (13)-β-glucanases from Acremonium sp. IMI 383068 // FEMS Microbiology Letters. – 2004. – Vol. 230. – P. 259–264.

Modafar C.El. Relationship between Cell Wall Susceptibility to Cellulases and Pectinases of Fusarium oxysporum and Susceptibility of Date Palm Cultivars // Biologia Plantarum – 2000. – № 4, V. 43. – P. 571–576.

Ramanathan G. Production and optimization of cellulase from Fusarium oxysporum by submerged fermentation // Journal of Scientific & Industrial Research. – 2010. – V. 69. – P. 454–459.

Sclerotinia Diseases of Crop Plants: Biology, Ecology and Disease Management / G. S. Saharan, Naresh Mehta – Springer Science & Business Media, 2008 – 486 p.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ