КІЛЬКІСНІ ТА ФУНКЦІОНАЛЬНІ ПОКАЗНИКИ КИШКОВОЇ НОРМОБІОТИ ЩУРІВ

Автор(и)

  • А. В. Путніков Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології», Ukraine
  • Ю. В. Голота Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології», Ukraine
  • Т. М. Сергійчук Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології», Ukraine
  • А. М. Остапчук Інститут мікробіології і вірусології імені Д.К. Заболотного НАН України, Ukraine
  • Л. В. Закордонець Національний медичний університет імені О.О. Богомольця, Ukraine
  • Л. І. Остапченко Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології», Ukraine https://orcid.org/0000-0002-9270-4683
  • Г. М. Толстанова Київський національний університет імені Тараса Шевченка, ННЦ «Інститут біології», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2015.2(30).48083

Ключові слова:

нормобіота, референс-діапазони, коротколанцюгові жирні кислоти, тонка кишка, товста кишка

Анотація

Мета. Метою даної роботи було визначити референс-діапазони мікробіологічних показників фекального та пристінкового кишкового біотопу лабораторних щурів та провести порівняльний аналіз з існуючими даними для показників людини. Методи. Мікробіологічний аналіз фекалій (КУО/г) та пристінкового (КУО/см2) біотопу щурів самців лінії Вістар (170–200 г, n=31) здійснювали шляхом висіву відповідних розведень на елективно-диференційні середовища, спектр та концентрацію коротко-ланцюгових жирних кислот (КЛЖК) визначали методом газо-рідинної хроматографії. Результати. У фекаліях щурів кількість мікроорганізмів роду Bifidobacterium висівалася в межах 106–109 КУО/г, Propionibacterium – 105–109 КУО/г, Lactobacillus – 106–108 КУО/г. Встановлено майже рівне співвідношення між E. coli з нормальними (104–107 КУО/г) та зміненими (102–105 КУО/г) ферментативними властивостями. Кількість умовно-патогенних бактерій (Citrobacter, Klebsiella, Enterobacter та ін.) не перевищувала 103 КУО/г, Сlostridium spp. – 102–104 КУО/г, сапрофітних представників роду Staphylococcus – 0–107 КУО/г, S. aureus – 103–105 КУО/г, гриби роду Candida – 0–103 КУО/г . Гемолітичних штамів не виявляли. У пристінковому біоптаті товстої і термінального відділу тонкої кишок щурів не було виявлено представників родів Сlostridium та Candida. Анаеробні цукролітичні бактерії родів Bifidobacterium (103–106 КУО/см2 ), Lactobacillus (102–106 КУО/см2), Propionibacterium (103–106 КУО/см2 ) висівалися у 100% тварин. Склад КЛЖК фекалій щурів подібний до такого у людини, і містить: оцтову (С2), пропіонову (С3), масляну та ізомасляну (С4, iС4), валеріанову та ізовалеріанову (С5, iС5), а також капронову та ізокапронову (С6, iС6) кислоти. Висновки. Для щурів лінії Вістар визначено референс-діапазони основних груп мікроорганізмів фекального біоптату, які враховують при оцінці стану нормобіоти кишечника людини. Вперше визначено референс-діапазони мікробіоти пристінкового біоптату товстої та тонких кишок щурів. Співвідношення КЛЖК у фекаліях щурів лінії Вістар (С2:С3:С4) становить 41,9:32,2:20,9%.

Посилання

Корнеева О.Н., Ивашкин В.Т. Антибиотико-ассоциированный колит: патоморфология, клиника, лечение // РЖГГК. – 2007. –№ 3. – C. 65–70.

Cho J., Yamanishi S., Cox L. at al. Antibiotics in early life alter the murine colonic microbiome and adiposity // Nature. – 2012. – 7413, N 488. – P. 621–626.

Blaser M. Antibiotic overuse Stop the killing of beneficial bacteria // Nature. – 2011. – 476, N 24. – P. 393–396.

Ардатская М.Д. Клиническое значение коротколцепочечных жирных кислот при патологии желудочно-кишечного тракта. Автореф. дис. д-ра. биол. наук. – Москва, 2003. –45 с.

Mikelssaar M., Siigur U. Metronidazole and the Intestinal Microecology of Rats // Microbial ecology in health and disease. – 1992, № 5. – Р. 139–146.

Наказ Міністерства освіти і науки молоді та спорту України від 01.03.2012 №249 «Про затвердження Порядку проведення науковими установами дослідів та експериментів на тваринах» Зареєстровано в Міністерстві юстиції України 16 березня 2012 р. за № 416/20729.

Sheveleva M.A., Ramenskaya G.V. Gas chromatographic analysis of shortchain fatty acids in the standartization of medicinal formulations based on bacterial substrates // Pharmaceutical Chemistry Journal. – 2010. –44, N 6. – P. 334–336.

Mcfarland L.V. Alternative treatmens for Clostridium dificile disease: what really works? // J. Med. Microbial. – 2005. –54 – P. 101–111.

Головенко О.В., Халиф И.Л. Головенко А.О. Роль масляной кислоты в лечении органических и функциональных заболеваний толстой кишки // Клинические перспективы гастроэнтерологии, гепатологии. – 2011. – № 3. – C. 20–29.

Watnick P., Kolter R. Biofilm, City of Microbes // J. Bacteriol. – 2000. – 182, N 10. – P. 2675–2679.

Янковский Д.С., Дымент Г.С. Микрофлора и здоровье человека. – Київ: ТОВ «Червона Рута-Турс», 2008. – 552 с.

Macfarlane S., Dillon F. Microbial biofilms in the human gastrointestinal tract // J. Appl Microbiol. – 2012. – 12, N 1 – P. 47–55.

Белоусова Е.А. Синдром избыточного бактериального роста тонкой кишки в свете общей концепции о дисбактериозе кишечника. Взгляд на проблему // Фарматека. – 2009 – № 2 – C. 116–122.

Topping D.I., Clifton P.M. Short-Chain Fatty Acids and Human Colonic

Function: Roles of Resistant Starch and Nonstarch Polysaccharides // Physiological Reviews. – 2001. – 81. N 3. – Р. 1031–1064.

Rocio Garcıa-Villalbа Juan A., Gimenez-Bastida Maria T., Garcıa-Conesa Francisco A. et al. Alternative method for gas chromatography-mass spectrometry analysis of shot-chain fatty acids in faecal samples. // J. Sep. Sci. – 2012. – 35, – Р. 1906–1913.

Sekirov I., Russell S. L., Antunes L.C.M., Finlay B.B. Gut Microbiota in Health and Disease // Physiological Reviews. – 2010. – 90. – P. 859–904.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-06-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ