ДОСЛІДЖЕННЯ АНТИАДЕНОВІРУСНО Ї АКТИВНОСТІ НОВИХ ФТОРОВ МІСНИХ ГЕТЕРОЦИКЛІЧНИХ СПОЛУК

Автор(и)

  • Л. О. Білявська Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Ukraine
  • О. Ю. Повниця Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Ukraine
  • Ю. Г. Шермолович Інститут органічної хімії НАН України, Ukraine
  • Г. П. Гудзь Інститут органічної хімії НАН України, Ukraine
  • Н. В. Нестерова Інститут мікробіології і вірусології НАН України, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2014.1(25).48195

Ключові слова:

фторовмісні нуклеозиди, аденовірус, антивірусна активність

Анотація

Мета роботи: дослідження цитотоксичної дії і антивірусної активності нових фторовмісних нуклеозидних сполук на моделі аденовірусу людини і визначення ролі окремих фрагментів молекул в їх активності. Методи. Цитотоксичну дію сполук визначали колориметричним МТТ-методом. Антивірусну активність речовин вивчали цито-морфологічним методом за наявністю вірусспецифічних внутрішньоядерних включень, застосовуючи барвник акридиновий оранжевий. Результати. У даній роботі досліджено цитотоксичність 2N-заміщених-4-тозил-5-поліфторалкіл-1,2,3-триазолов для клітинних ліній Нер-2 і Hela. Виявлено залежність токсичності сполук від структури замісників в ароматичних кільцях молекул. Поєднання залишків 3-хлор-тетрагідропірану, 3-хлор-тетрагидрофурану або дигідрофурану в глікозидній частині молекули з трифторметилом або перфторпропілом в триазольному кільці посилювало токсичність сполук. In vitro показано антиHAdV5 активність 3-х сполук (G7, G8 і G10). Ефективна антивірусна концентрація (EC50) для них складала 16, 70 і 186 мкг/мл, а індекс селективності дорівнював 91, 8 і 4, відповідно. Висновки. Високі показники антивірусної активності і незначна цитотоксичность сполуки G8 роблять її перспективною в плані розробки антивірусного засобу, спрямованого на подолання інфекцій, викликаних аденовірусами.

Посилання

Дяченко Н.С., Нас И., Беренчи Д., Носач Л.Н. и др. Аденовирус, клетка, организм / Киев: Наук. думка, 1988. – 232 с.

Носач Л.Н., Дяченко Н.С. Цитопатология аденовирусной инфекции. – К.: Наукова думка. – 1982. – 124 с.

Носач Л.Н., Дяченко Н.С., Тарасишин Л.А. и др. Влияние рибамидила на экспрессию аденовирусного генома//Мол. генетика, микробиол. и вирусол. – 1984. – № 11. – С. 41–45.

Носач Л.Н., Повница О.Ю. Доклиническое исследование специфического антивирусного действия лекарственных средств в культуре клеток на модели аденовируса. Методические рекомендации // Вестник фармакологи и фармации. – 2007, № 9. – С. 52–64.

Посібник з хіміотерапії вірусних інфекцій: Навчально-методичний посібник для лікарів/за ред. Дзюблік І.В. – К., 2004. – 176 с.

Filler R, Saha R. Fluorine in medicinal chemistry: a century of progress and a 60-year retrospective of selected highlights // Future Med.Chem. – 2009. –Vol. 1. – P. 777–791.

Hovarth J., Kulcsar G., Ugryumov I. et al. Effect of adenovirus infection on human peripheral lymphocytes // Acta Microbiologica. – 1983. – Vol. 30. – № 3. – P. 203–209.

Kinchington P., Romanowski E., Gordon G. Prospects for adenovirus antivirals // J of Antimicrobial Chemotherapy. – 2005. – Vol. 55. – P. 424–429.

Liu P., Sharon A., Chu C.K. Fluorinated nucleosides: synthesis and biological implication // J.Fluor.Chem. – 2008. – Vol. 129. – P. 743–766.

Mosmann T. Rapid colorimetric assay for cellular growth and surviral:application to proliferation and cytotoxicity assays//J Immunol. Methods. – 1983. – 65. – P. 55–63.

Qiu X.L., Xu X.H., Qing F.L. Recent advances in the synthesis of fluorinated nucleosides //Tetrahedron. – 2010. – Vol. 66. – P. 789–843.

Runde V., Ross S., Trenschel R. et al. Adenoviral infection after allogenic stem cell transplantation (SCT) report on 130 patients from a single SCT unit involved in a prospective multi centre surveillance study // Bone Marrow Transplantation. – 2001. – 28 – P. 51–57.

Strunecka A., Patocka J., Connett P. Fluorine in medicine // J.Applied Biomedicine. – 2004. – Vol. 2. – P. 141–150.

Walls T., Shankar A.G., Shingadia D. Adenovirus: an increasingly important pathogen in pediatric bone marrow transplant patients // Lancet.Infect. Dis. –2003. – 3. – P. 79–86.

Wang W.H., Wang H.L. Fulminant adenovirus hepatitis following bone marrow transplantation. A case report and brief review of the literature // Arch. Pathol. Lab.Med. – 2003. – 127. – P. 246–248.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ