ОСОБЛИВОСТІ СКЛАДУ МІКРОБНИХ АСОЦІАЦІЙ ТА СТІЙКОСТІ ДО АНТИБІОТИКІВ МІКРОБІОТИ РОТОВОЇ ПОРОЖНИНИ

Автор(и)

  • О. В. Крисенко Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • Т. В. Скляр Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • О. С. Воронкова Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • О. А. Сірокваша Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна
  • Т. М. Шевченко Дніпропетровський національний університет імені Олеся Гончара, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2014.1(25).48199

Ключові слова:

мікробіота ротової порожнини, чутливість до антибіотиків, біоплівкоутворення

Анотація

Мета. Вивчити склад мікробіоценозу ротової порожнини в нормі та у хворих на генералізований пародонтит та характеризувати стійкість ізольованих мікроорганізмів до антибіотиків. Методи. Проведено бактеріологічне дослідження зразків матеріалу від осіб з генералізованим пародонтитом різного ступеня тяжкості у стадії загострення. Здатність до плівкоутворення ізолятів стафілококів вивчали на пластикових планшетах. Чутливість клінічних штамів до антибіотиків визначали методом дифузії в агар з використанням паперових дисків (НИЦФ, РФ). Результати. Показано, що у хворих на генералізований пародонтит мікробіота переважно представлена асоціаціями: S. aureus, S. epidermidis, Bacteroides spp., Actinomyces spp., Candida spp., P. aeruginosa та Streptococcus spp. З виділених при пародонтиті стафілококів біоплівку утворювали 30,4% ізолятів S. aureus, 82,9% – S. epidermidis, 25,0% – S. saprophyticus, що відповідає їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину. Найбільш ефективними щодо мікрофлори пародонтальних кишень були офлоксацин (понад 60 % чутливих штамів, за винятком Veilonella spp., Bacteroides spp.) і кліндаміцин (понад 50 % чутливих штамів, за винятком P. aeruginosa, E. coli, Actinomyces spp., Veilonella spp.), найменш ефективним – еритроміцин (6,7–37,0% чутливих штамів, за винятком стафілококів та стрептококів). Висновки. Показано, що при генералізованому пародонтиті асоціації умовно-патогенних мікроорганізмів відіграють провідну роль. Виявлена здатність до плівкоутворення серед ізолятів стафілококів може бути одним із можливих пояснень підвищеного рівня їх стійкості до лінкоміцину та еритроміцину.

Посилання

Безрукова И.В. Быстропрогрессирующий пародонтит / – М.: Медицинская книга, 2004. – 144 с.

Белобородова Н.В. Богданов М.Б., Черненькая Т.В. Алгоритмы антибиотикотерапии // Антибиотики и химиотерапия. – 2000. – № 5. – С. 33–40.

Грудянов А.И., Масленникова Г.В., Загнат В.Ф. Сравнительное изучение эффективности воздействия ряда местных антимикробных препаратов на видовой и количественный состав микробной флоры пародонтальных карманов // Стоматология. – 1992. – Т. 71. – № 1. – С. 25–26.

Коробов В.П., Лемкина Л.М., Филатова Л.Б., Полюдова Т.В. Разрушение биопленок коагулазонегативных стафилококков катионным пептидом варнерином // Известия Самарского научного центра Российской академии наук. – 2011. – Т. 3, № 5. – С. 156–159.

Косенко К.Н, Чумацкая Ю.Г., Городенко Е.А. Микробные ассоциации пародонтального кармана у больных генерализованным пародонтитом // Вестник стоматологии. – 2000. – № 2. – С. 10–13.

Косенко К.Н., Терешина Т.П. Профилактическая гигиена полости рта. – Одесса, 2003. – 288с.

Левицкий А.П. Физиологическая микробная система полости рта // Вісник стоматології. – 2007. – №1. – С. 6–11.

Мащеко И.С., Самойленко А.В. Особенности микробиоценоза зубодесневой борозды и обоснование принципов выбора антибактериальной терапии у больных генерализованным катаральным гингивитом // Вісник стоматології. –2005. – №2. – С. 45–49.

Наказ МОЗ України №167 від 05.04.2007 «Визначення чутливості мікроорганізмів до антибактеріальних препаратів».

Савичук Н.О., Савичук О.В. Хронические заболевания слизистой оболочки полости рта и органов системы пищеварения – клинические параллели // Современная стоматология. – 1998. – № 3. – С. 804–812.

Сидоренко С.В., Колупаев В.Е. Антибиотикограмма: диско-диффузионный метод. Интерпретация результатов. – М., Sanofi Pasteur, 1999. – 32 с.

Царев В.Н., Ушаков Р.В. Антимикробная терапия в стоматологии. – М.: Медицинское информационное агенство, 2004. – 144 с.

Царёв В.Н., Трефилов А.Г., Клейменова Г.Н., Лёвкин А.В. Пространственно-временная модель формирования биоплёнки полости рта: взаимосвязь процессов первичной адгезии и микробной колонизации // Стоматология. – 2011. – № 2. – С. 22–27.

Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. – Baltimore: The Williams & Wilkins Co., 1984. – P. 294–397.

Nishihara T., Koseki T. Microbial etiology of periodontitis // Periodontol. – 2004. – Vol. 36. – P. 14–26.

Paster B.J. [et. al] Bacterial diversity in human subgingival plaque // J. Bacteriol. – 2001. – Vol. 183/12. – P. 3770–3783.

##submission.downloads##

Опубліковано

2014-03-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ