РЕЗИСТЕНТНIСТЬ RHODOTORU LARUBRA G2/1 ДО ВАЖКИХ МЕТАЛIВ ТА ЇХ АДСОРБЦIЯ
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.1(21).48833Ключові слова:
дріжджі, важкі метали, резистентність, біосорбентиАнотація
Метою роботи було вивчення рівня стійкості штаму Rhodotorula rubra g2/1 до важких металів Cu, Zn, Pb, Cd та їх адсорбції клітинами цих дріжджів. Штам червоних дріжджів Rhodotorulla rubra g2/1 був виділений з прибережних вод острова Зміїний. Оцінка впливу іонів досліджуваних токсичних металів на ріст дріжджів проведена на середовищі Рідер з додаванням різних концентрацій важких металів Cu, Zn, Pb, Cd. Вміст досліджених металів у зразках визначали за допомогою атомно-абсорбційного спектрофотометру “Сатурн-2”.
Визначено мінімальні концентрації важких металів, що інгібують ріст дріжджів штаму Rhodotorula rubra g2/1. Для міді – 750 мг/л, цинку – 500 мг/л, свинцю – 120 мг/л, кадмію – 10 мг/л. Отже, досліджені дріжджі найрезистентніші до міді та найчутливіші до кадмію. За інкубації в розчинах, що містять важкі метали, дріжджі вилучають за 2 години 85,6% міді, 18,6% свинцю, 7,8% кадмію, 7,7% цинку. При цьому на один грам сухої біомаси дріжджі накопичують 90,0 мг міді, 38,9 мг кадмію, 12,9 мг цинку та 26,2 мг свинцю. Таким чином, проведені дослідження показали, що дріжджі штаму Rhodotorula rubra g2/1 одночасно мають високий рівень резистентності до міді та здатність до адсорбції цього металу.
Посилання
Бабьев К.Н., Щелоков С.А. Дрожжи. Биология. Пути развития. – М.: Мир, 1996. – 272 с. 2. Голубцев В.И. Идентификация дрожжевых грибов рода Rhodotorulla. – М.: Мир, 1990. – 321 с. 3. Давидова Е.Г. О природе сорбции металлов клеточными стенками дрожей // Микробиология. – 2002. – Т. 61, № 6. – С. 1018–1022. 4. Iваниця В.О., Білоіваненко С.О. Чисельність та таксономічний склад дріжджів прибережної акваторії острова Зміїний // Мікробіологія і біотехнологія. – 2012. – № 3. – С. 74–81. 5. Иваница В.А., Бухтияров А.Е., Лисютин Г.В., Захария А.Н., Гудзенко Т.В. Аккумуляция тяжелых металлов бактериями рода Pseudomonas // Мікробіологія і біотехнологія. – 2012. – № 4. – С. 76–83. 6. Квасников Л.Н. Дрожжи. – К.: Наук.думка, 1998. – 264 с. 7. Лакин Г.Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с. 8. М амєєва О.Г., Касаткіна Т.П., Лаврінчук В.Я. Біосорбційна спроможність мутантів Rhodotorula mucilaginosa УКМ У-1776 // Мікробіол. журнал – 2007. – Т. 69, № 2. – С. 29–35. 9. Подгорский В.С., Касаткина Т.П., Лозовая О.Г. Дрожжи – биосорбенты тяжелых металлов // Мікробіол. журнал – 2004. – Т. 66, № 1. – С. 91–101. 10. Fell J.W., van Uden N. Yеasts in marine environments. – Germany, 1963. – P. 329–335. 11. McEldowney S. Effect of cadmium and zinc on attachment and detachment interactions of Pseudomonas fluorescens H2 with glass // Appl. and Environ. Microbiol. – 1994. – V. 60, № 8. – P. 2759–2765. 12. Villegas L.B., Amoroso M.J., de Figueroa L.I. Copper tolerant yeasts isolated from polluted area of Argentina // J. Basic Microbiol. – 2005. – V. 45(5). – P. 381–391.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2013 Мікробіологія і біотехнологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор передає журналу (університету) на безоплатній основі невиключні права на використання статті (на весь строк дії авторського права починаючи з моменту публікації, розміщення статті на веб-сторінці журналу, в репозитарії відкритого доступу) без одержання прибутку; на відтворення статті чи її частин в електронній формі (включаючи цифрову); виготовлення ії електронних копій для постійного архівного зберігання; виготовлення електронних копій статті для некомерційного розповсюдження; внесення статті до бази даних репозитарію; надання електронних копій статті в доступі мережі інтернет.
Автор гарантує, що у статті не використовувалися статті або авторські права, які належать третім особам; гарантує, що на момент розміщення статті на веб-сторінці, в репозитарії ОНУ лише йому належать виключні майнові права на статтю, що розміщується; майнові права на статтю ні повністю, ні в частині нікому не передано (не відчуджено), майнові права на статтю ні повністю, ні в частині не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
Автор зберігає за собою право використовувати самостійно чи передавати права на використання статті третім особам.
Автор надає журналу право на використання статті такими способами:
переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати її за погодженням з автором; перекладати статтю у випадку, коли стаття викладена мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у виданні. Якщо журнал виявить бажання використовувати статтю іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі інтернет, публікувати статтю в інших, в тому числі іноземних виданнях, включати статтю як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови оформлюються додатковою угодою.
Автор підтверджує, що він є автором (співавтором) цієї статті; авторські права на дану статтю не передані іншому видавцю; дана стаття не була раніше опублікована у будь-якому іншому виданні до публікації її журналом.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
