CУЛЬФАТВIДНОВЛЮВАЛЬНI БАКТЕРIЇ, СТIЙКI ДО ПIДВИЩЕНИХ КОНЦЕНТРАЦIЙ ШЕСТИВАЛЕНТНОГО ХРОМУ

К. В. Шоляк, Т. Б. Перетятко, С. П. Гудзь

Анотація


Мета роботи. Вивчити морфо-фізіологічні та біохімічні особливості сульфатвідновлювальних бактерій, стійких до підвищених концентрацій Cr (VI) та дослідити природу донорів та акцепторів електронів для них. Методи. Бактерії культивували у середовищах Постгейта В та Постгейта С за температури 30 °С у пробірках об’ємом 25 мл, за анаеробних умов. Біомасу визначали турбідиметрично на фотоелектроколориметрі КФК-3. Концентрацію Cr (VI) визначали спектрофотометрично дифенілкарбазидним методом. Для визначення Cr (III) використовували хромазурол S. Вміст сульфатів визначали турбідиметрично після їх осадження барій хл оридом. Результати. Клітини бактерій мають овальну або паличкоподібну форму. Виділені сульфатвідновлювальні бактерії здійснюють неповне окиснення органічних сполук до ацетату, не утворюють спор, грамнегативні, облігатні анаероби, мезофіли. Оптимальною температурою для росту є 27–35 °С, рН = 7. Як кінцевий акцептор електронів сульфатвідновлювальні бактерії використовують сульфат. За відсутності сульфату в середовищі, бактерії використовують елементну сірку, фумарат, Cr (VI), Fe (III), нітрат як кінцеві акцептори електронів. За наявності сульфатів у середовищі культивування усі культури, як джерело карбону, використовують лактат, фумарат, піруват, сукцинат, малат, фруктозу, гл юкозу, цитрат. Ацетат, етанол, бутанол, пропіонат, гл іцерин не забезпечували їх росту. Досліджено вплив різних концентрацій хромату на ріст сульфатвідновлювальних бактерій. Показано закономірності використання хромату бактеріями та відновлення високотоксичного Cr (VI) до менш токсичного Cr (III). Висновок. Виділені бактерії були ідентифіковані як Desulfomicrobium sp. Ці сульфатвідновлювальні бактерії, на нашу думку, можуть бути використані для очистки водного середовища від сульфатів, нітратів та солей важких металів і в першу чергу шестивалентного хрому.


Ключові слова


хромрезистентні сульфатвідновлювальні бактерії; Cr (VI); сульфат

Повний текст:

PDF

Посилання


Бабко А.К., П’ятницький I.В. Кількісний аналіз. – К.: Вища школа, 1974. – С. 243. 2. ГОСТ 26426-85. Почвы. Метод определения ионов сульфата в водной вытяжке. – М.: Изд-во стандартов, 1985. – 7 с. 3. Кшеминская Г.П., Гайда Г.З., Иваш М .Ф., Гончар М .В. Хроматрезистентные мутанты дрожжей Pichia guilliermondii: получение и свойства // Микробиология. – 2011. – Т. 80, № 3. – С. 308–319. 4. Лакин Г. Ф. Биометрия. – М.: Высшая школа, 1990. – 352 с. 5. Определитель бактерий Берджи. В 2-х т. Т.1: Пер. с англ. / Под ред. Дж. Хоулта, Н. Крига, П. Снита, Дж. Стейли, С. Уилльямса. – М.: Мир, 1997. – 432 с. 6. Перетятко Т.Б., Галушка А.А., Гудзь С.П. Використання металів як кінцевих акцепторів електронів сульфатвідновлювальними актеріями // Біологічні студії. – 2009. – Т. 3, № 3. – С. 131–148. 7. Перетятко Т.Б., Гудзь С.П. Відновлення сполук шестивалентного хрому сульфатвідновлювальними бактеріями // Біологічні студії. – 2010. – Т. 4, № 2. – С. 39–48. 8. Розанова Е.П. Методы культивирования и идентификации анаэробных бактерий, восстанавливающих серу и ее окисленные соединения // Теоретические и методические основы изучения анаэробных микроорганизмов. – 1978. – С. 123–136. 9. Розанова Е.П., Назина Т.Н. Сульфатвоcтанавливающие бактерии (систематика и метаболизм) // Успехи микробиологии . – 1989. – Т. 23. – С. 191–226. 10. Франк Ю.А., Лушников С.В. Биотехнологический потенциал сульфатредуцирующих бактерий // Экология и промышленность. – 2006. – № 1. – С. 10–13. 11. Шоляк К.В., Перетятко Т.Б., Гудзь С.П. Хромрезистентні сульфатвідновлювальні бактерії, виділені із стічних вод промислових підприємств // II міжнародна наук. конф. «Фундаментальні та прикладні дослідження в біології» (19-22 вересня 2011 р.). – Донецьк: Вид-во «Ноулідж», 2011. – С. 269. 12. Honchar T.M., Ksheminska H.P., Patsay I.O., Huta O.M., Gonchar M.V. Assay of chromium (III) in microbial cultures using chromazurol S and surfactants for monitoring chromate remediation processes // Біотехнологія. – 2008. – Т. 1, № 4. – С. 85–94. 13. Marchart H. Über die Reaktion von Crom mit Diphenylcarbazid und Diphenylcarbazon // Anal. Chim. Acta. – 1964. – Vol. 196, № 30. – P. 11–17. 14. Michel C., Brugna M., Aubert C., Bernadac A., Bruschi M. Enzymatic reduction of chromate: comparative studies using sulfate-reducing bacteria // Appl Microbiol Biotechnol. – 2001. – Vol. 55. – Р. 95–100. 15. Reynolds E.S. The use of lead citrate at high pH as an lectronpaque stain in electron microscopy // J. Cell Biol. – 1963. – Vol. 17. – P. 208–212.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.2(22).48922

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)