ДИСИМІЛЯЦІЙНЕ ВІДНОВЛЕННЯ СУЛЬФАТІВ РІЗНИМИ ШТАМАМИ DESULFOVIBRIO SP. КИШЕЧНИКА ЛЮДИНИ

I. В. Кушкевич

Анотація


Метою даного дослідження було вивчити процес дисиміляційного відновлення сульфату різними штамами Desulfovibrio sp. кишечника людини, зокрема ріст бактерій, використання ними сульфату і лактату, утворення гідроген сульфіду і ацетату, а також виконати кластерний та кореляційний аналіз цього процесу. Методи. Мікробіологічні методи досліджень використані під час культивування штамів бактерій, фотометричні для визначення бактеріальної біомаси та концентрації гідроген сульфіду; концентрацію іонів сульфату визначено турбідометричним методом, а кількість лактату встановлено за лактатдегідрогеназою. Продукування штамами ацетат іонів визначено методом титрування. На основі експериментальних даних також проведено статистичний аналіз отриманих результатів. Результати. Різні штами Desulfovibrio sp. накопичували різну біомасу упродовж 10 днів культивування у модифікованому середовищі Кравцова-Сорокіна. Найбільшу біомасу (до 3,89 г/л) накопичували бактерії Desulfovibrio sp. штам Vib-7 на шостий день культивування. Кластеризація параметрів бактеріального росту показала найбільшу подібність між штамами Desulfovibrio sp. штам Vib-7 і Desulfovibrio sp. штам Vib-9. Використавши сульфат і лактат середовища, бактерії переставали рости і виходили на стаціонарну фазу росту. Кластеризація параметрів використання сульфату показала, що штами Desulfovibrio sp. Vib-1 і Desulfovibrio sp. Vib-2 були об’єднані в один кластер, а штами Desulfovibrio sp. Vib-7 і Desulfovibrio sp. Vib-9 були віднесені до іншого кластеру. Встановлено високий ступінь кореляції між параметрами дисиміляційного відновлення сульфатів (ростом, відновленням сульфату, нагромадженням сірководню, використанням лактату і утворенням ацетату) штамами Desulfovibrio sp. Отже, отримані результати можуть бути перспективними для подальших досліджень, зокрема для створення моделей виразкових колітів, прогнозування і попередження запальних захворювань кишечника людини.


Ключові слова


сульфатвідновлювальні бактерії; Desulfovibrio; мікробіоценоз кишечника; запальні захворювання кишечника

Повний текст:

PDF (English)

Посилання


Babko A.K., P’yatnitsky I.V. Quantitative analysis. – Kyiv: High School. – 1974. – 243 p. 2. Barton L.L., Hamilton W.A. Sulphate-reducing Bacteria. Environmental and Engineered. – Cambridge University Press. – 2007. – 553 p. 3. Chen P.Y., Popovich P.M. Correlation: Parametric and Nonparametric Measures. – Sage University Papers Series on Quantitative Applications in the Social Sciences. – 2002. – 104 P. 4. Cummings J.H., Macfarlane G.T., Macfarlane S. Intestinal Bacteria and Ulcerative Colitis // Curr Issues Intest Microbiol. – 2003. – 4. – P. 9–20. 5. Gibson G.R., Cummings J.H., Macfarlane G.T. Growth and activities of sulphate-reducing bacteria in gut contents of health subjects and patients with ulcerative colitis // FEMS Microbiol Ecol. – 1991. – 86. – P. 103–112. 6. Gibson G.R., Macfarlane G.T., Cummings J.H. Sulphate-reducing bacteria and hydrogen metabolism in the human large intestine // Gut. – 1993a. – 34. – P. 437–439. 7. Gibson G.R., Macfarlane S., Macfarlane G.T. Metabolic interactions involving sulphate-reducing and methanogenic bacteria in the human large intestine // FEMS Microbiol Ecol. – 1993b. – 12. – P. 117–125. 8. Kolmert A., Wikstrom P., Hallberg K.B. A fast and simple turbidimetric method for the determination of sulfate in sulfate-reducing bacterial cultures // Journal of Microbiological Methods. –2000. – 41. – P. 179–184. 9. Kushkevych I.V. Sulfate-reducing bacteria of the human intestine. I. Dissimilatory sulfate reduction // Sci Int Jour Biological studies/Studia Biologica. – 2012a. – 6(1). – P. 149–180. 10. Kushkevych I.V. Sulfate-reducing bacteria of the human intestine. II. The role in the diseases development // Sci Int Jour Biological studies/ Studia Biologica. –2012b. – 6(2). – P. 221–250. 11. Kushkevych I.V., Moroz O.M. Growth of various strains of sulfatereducing bacteria of human large intestine // Sci. Int. Jour. Biol. studies/ Studia Biologica. – 2012. – 6(3). – P. 107–116. 12. Lakin G.F. Biometry. – Moscow High School. – 1990. – 352 p. 13. Loubinoux J., Bronowicji J.P., Pereira I.A. et al. Sulphate-reducing bacteria in human feces and their association with inflammatory diseases // FEMS Microbiol Ecol. – 2002. – 40. – P. 107–112. 14. Loubinoux J., Mory F., Pereira I.A., Le Faou A.E. Bacteremia caused by a strain of Desulfovibrio related to the provisionally named Desulfovibrio fairfieldensis // Jour Clin Microbiol. – 2000. – 38. – P. 931–934. 15. Macfarlane S., Dillon J.F. Microbial biofilms in the human gastrointestinal tract // Jour Appl Microbiol. – 2007. – 102. – P. 1187–1196. 16. Pitcher M.C., Cummings J.H. Hydrogen sulphide: a bacterial toxin in ulcerative colitis? // Gut. – 1996. – 39. – P. 1–4. 17. Postgate J.R. The sulfate-reducing bacteria. 2nd ed. – Cambridge: Cambridge Univ. Press. – 1984. – 199 p. 18. Rowan F.E., Docherty N.G., Coffey J.C., O’Connell P.R. Sulphatereducing bacteria and hydrogen sulphide in the aetiology of ulcerative colitis // British Journal of Surgery. – 2009. – 96. – P. 151–158. 19. Vlizlo V.V., Fedoruk R.S., Makar I.A. et al. Physiological and biochemical methods of researches in biology, stockbreeding and veterinary medicine. – Handbook Institute of Animal Biology. Third Edition: revised and enlarged Lviv. – 2004. – 402 p.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.3(23).48939

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)