DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.3(23).48943

ФIТОСТИМУЛЮВАЛЬНА АКТИВНIСТЬ ЕКЗОМЕТАБОЛIТIВ ШТАМА -АНТАГОНIСТА BACILLUS AMYLOLIQUEFACIENS IМВ В-7404

I. В. Драговоз, Н. О. Леонова, Д. А. Жукова, Л. В. Авдєєва

Анотація


Мета. Виявлення спектру екзометаболітів фітогормональної природи штама-антагоніста Bacillus amyloliquefaciens IМВ В-7404, що визначають його фітостимулювальну активність. Методи. Вміст фітогормонів визначали методами спектроденситометричної тонкошарової хроматографії та газової хроматографії. Результати. Встановлено, що фітостимулювальна активність екзометаболітів B. amyloliquefaciens IМВ В-7404 зумовлена присутністю в їх складі трьох класів гормонів-стимуляторів (ауксинів, цитокінінів, гіберелінів). Показана здатність штаму синтезувати фітогормониінгібітори: абсцизову кислоту і етилен. Висновки. Рівень і спектр фітогормонів, що синтезуються штамом B. amyloliquefaciens IМВ В-7404, відповідає особливостям його біології, а саме – сапробіонтному способу існування. Синтез індоліл-3-оцтової кислоти відіграє важливу фізіологічну роль у формуванні асоціативних взаємовідношень штаму з рослинами у ризосфері.


Ключові слова


B. amyloliquefaciens; екзометаболіти; фітогормони; фізіологічна роль; фітостимулювальна активність

Повний текст:

PDF

Посилання


Авдеева Л.В., Осадчая А.И., Хархота М.А. Композиционное соотношение пробиотических штамм ов Bacillus subtilis и пребиотиков для синбиотического препарата // Мікробіотехн. і біотехн. – 2012. – № 4. – С. 18–24. 2. Методические рекомендации по определению фитогoрмонов. – Киев: Ин-т ботаники АН УССР . – 1988. – 78 с. 3. МуромцевГ.С., Агнистикова В.Н. Гормоны растений гиббереллины. – М.: Наука, – 1973. – 270 с. 4. Савинский С.В., Драговоз И.В., Педченко В.К. Определение содержания индолил-3-уксусной и абсцизовой кислот в одной растительной пробе методом высокоэффективной жидкостной хроматографии // Физиол. и биох. культ. раст. – 1991. – т. 23, №6. – С. 611–619. 5. Турецкая Р.Х. Метод определения активности веществ, стимулирующих корнеобразование // Методы определения регуляторов роста и гербицидов. – М.: Наука. – 1966. – С. 15–19. 6. Цавкелова Е.А., Климова С.Ю., Чердынцева Т.А., Нетрусов А.И. Гормоны и гормоноподобные соединения микроорганизмов // Приклад. биохим. и микробиол. – 2006. – т. 42, № 3. – С. 261–268. 7. Ambreen A., Shahida H. Auxin-producing Bacillus sp.: Auxin quantification and effect on the growth of Solanum tuberosum // Pure Appl. Chem. – 2010. – 82, № 1. – Р. 313–319. 8. Berg G. Plant–microbe interactions promoting plant growth and health: perspectives for controlled use of microorganisms in agriculture // Appl. Microbiol. Biotechnol. – 2009. – 84. – P. 11–18. 9. Khalid A., Arshad M., Zahir Z.A. Screening plant growth-promoting rhizobacteria for improving growth and yield of wheat // J. Appl Microbiol. – 2004. – 96. – P. 473–480. 10. Kurchii B.A. Acetylcholine and ethylene: do they share similar receptors and biological action // Ukr. Bioorganica Acta. – 2009.– N 1. – P. 36–44. 11. Maheshwari D.K. Bacteria in Agrobiology: Plant Probiotics // Springer-Verlag Berlin Heidelberg. – 2012. – P. 169–184. 12. Mauch-Mani B., Mauch F. The role of abscisic acid in plant–pathogen interactions // Cur. Opin. Plant Biol. – 2005. – № 8. – P. 409–414. 13. Sato T., Yamada Y., Ohtani Yu., Mitsui N., Murasawa H., Araki Sh. Production of menaquinone (Vitamin K2) by Bacillus subtilis // J. Bioscien. Bioengin. – 2001. – 91, № 1. – P. 16–20. 14. Spena A., Estruch J.J., Schell J. On microbes and plants: New insights in phytohormonal research// Cur. Opin. Biotech. – V. 3. – 1992. – P. 159–163. 15. Whipps J.M. Microbial interaction and biocontrol in the rhizosphere // J. Experim. Bot. – 2001. – V. 52. – P. 487–511.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)

DOI 10.18524/2307-4663