АНТИФАГОВА АКТИВНIСТЬ АСИМЕТРИЧНО - ЗАМIЩЕНИХ ПIРИДИЛ ПОРФIРИНIВ

Н. С. Водзінська, Б. М. Галкін, С. В. Водзінський, Т. О. Філіпова

Анотація


Мета. Вивчення антивірусних властивостей нових синтетичних асиметрично-заміщених порфіринів з використанням бактеріофагів як модельних вірусів. Матеріали та методи. У роботі вивчено здатність вільної основи 5,10,15-три(N-метил-4-піридил)-20-(н-ноніл)порфірина та її комплексу з цинком інгібувати активність стафілококового фага, фага Т4 та фага Т7. Бактеріофаги інкубували у присутності досліджуваних сполук у темнових умовах та при опроміненні видимим світлом, після чого їх титрували за методом подвійних агарових шарів. Кінцеві концентрації порфіринів складали 0,1; 1 та 10 мкМ. Спектри погл инання порфіринів записували після інкубації з фаговою суспензію за допомогою спектрофотометра «Spekol-10» та оцифровували. Результати. Показано, що найчутливішим до дії сполук є стафілококовий бактеріофаг, активність якого пригнічувалася вільною основою порфірину на 68% у темнових умовах, та на 80% при фотоактивації. Цинковий комплекс порфірину повністю інактивував цей фаг, як у темнових умовах так і при опроміненні. Бактеріофаг Т4 був чутливішим до дії досліджуваних сполук за темнових умов. Так, за темнових умов зниження активності фага у присутності вільної основи порфірину досягало 68%, а цинкового комплексу – 88%, в той час за фотоактивації – 24% та 35%, відповідно. Бактеріофаг Т7 навпаки був чутливішим до дії фотоактивованих порфіринів. Зниження його активності у темнових умовах вільною основою порфірину досягало 21%, а цинковим комплексом – 16%, тоді як за опромінення – 28% та 53%, відповідно. Спектроскопічні дослідження показали, що досліджувані порфірини зв’язуються з фагами. Висновки. Синтетичні асиметрично-заміщені порфірини пригнічують активність досліджуваних бактеріофагів завдяки формуванню комплексів з фаговими частками.


Ключові слова


антифагова активність; асиметрично-заміщені порфірини; бактеріофаги

Повний текст:

PDF

Посилання


Миллер Д. Эксперименты в молекулярной генетике: Пер. с англ. – М.: Мир, 1976. – 436 с. 2. Aranha-Creado H., Brandwein H. Application of bacteriophages as surrogates for mammalian viruses: a case for use in filter validation based on precedents and current practices in medical and environmental virology // PDA Journal of Pharmaceutical Science and Technology. – 1999. – V. 53, № 2. – P. 75–82. 3. Bienek C., MacKay L., Scott G., Jones A., Lomas R., Kearney J. N., Galea G. Development of a bacteriophage model system to investigate virus inactivation methods used in the treatment of bone allografts // Cell and Tissue Banking. – 2007. – V. 8 (2). – P. 115–124. 4. Csik G., Egyeki M., Herenyi L., Majer Z., Toth K. Role of structureproteins in the porphyrin-DNA interaction // J. Photochem. & Photobiol. B: Biology. – 2009. – V. 96. – P. 207–215. 5. Gábor F., Szolnoki J., Tóth K., Fekete A., Maillard P., Csík G. Photoinduced inactivation of T7 phage sensitized by symmetrically and asymmetrically subst ituted tetraphenyl porphyrin: comparison of efficiency and mechanism of action // Photochem. Photobiol. – 2001. – V. 73, № 3. – P. 304–311. 6. Jones M., Bellamy K., Alcock R., Hudson R. The use of bacteriophage MS2 and a model system to evaluate virucidal hand disinfectants // Journal of Hospital Infection. – 1991. – V. 17. – P. 279–285. 7. Los M., Czyz A., Sell E., Wegrzyn A., Neubauer P., Wegrzyn G. Bacteriophage contamination: is there a simple method to reduce its deleterious effects in laboratory cultures and biotechnological factories? // J. Appl. Genet. – 2004. – Vol. 45, № 1. – P. 111–120. 8. Matthews J.L., Sogandares-Bernal F., Judy M., Gulliya K., Newman J., Chanh T., Merengo-Rowe A. Inactivation of viruses with photoactive compounds // Blood Cells. – 1992. – V. 18. – P. 75–89. 9. Staudinger R., Abraham N.G., Levere R.D., Kappas A. Inhibition of human immunodeficiency virus 1 reverse transcriptase by heme and synthetic heme analogs // Antimicrobial Agents and Chemotherapy. – 2002. – V. 46, № 12. – P. 3917–3925. 10. Vzorov A.N., Dixon D.W., Trommel J.S., Marzilli L.G., Compans R.W. Inactivation of human immunodeficiency virus type 1 by porphyrins // Antimicrobial Agents Chemother. – 2002. – V. 46. – P. 3917–3925. 11. Yamamoto K.R., Alberts B.M., Benzinger R. Rapid bacteriophage sedimentation in the presence of polyethylene glycol and its application to large-scale virus purification // J. Virology. – 1970. – V. 40. – P. 734–744. 12. Zupan K., Egyeki M., Toth K., Fekete A., Herényi L., Módos K., Csík G. Comparison of the efficiency and the specificity of DNA-bound and free cationic porphyrin in photodynamic virus inactivation // J. Photochem. Photobiol. B: Biology. – 2008. – V. 90. – P. 105–112. 13. Zupan K., Herenyi L., Toth K., Egyeki M., Csík G. Binding of cationic porphyrin to isolated DNA and nucleoprotein complex: quantitative analysis of binding forms under various experimental conditions // Biochemistry. – 2005. – V. 44, № 45. – P. 15000–15006. 14. Zupan K., Herenyi L., Toth K., Majer Z., Csik G. Binding of cationic porphyrin to isolated and encapsidated viral DNA analyzed by comprehensive spectroscopic methods // Biochemistry. – 2004. – V. 43, № 28. – P. 9151–9159.


Пристатейна бібліографія ГОСТ






DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2013.3(23).48946

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)

DOI 10.18524/2307-4663