ЛІЗОЦИМВМІСНИЙ ПРЕПАРАТ «ШТУЧНА СЛЬОЗА»: ОТРИМАННЯ, ВЛАСТИВОСТІ

Автор(и)

  • С. С. Декіна Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, Україна
  • І. І. Романовська Фізико-хімічний інститут ім. О.В. Богатського НАН України, Україна
  • О. П. Сотнікова ДУ “Інститут очних хвороб і тканинної терапії ім. В.П. Філатова НАМН України”, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2015.4(32).57461

Ключові слова:

лізоцим, штучна сльоза, декстран, гідроксипропілметилцелюлоза, синдром «сухого ока»

Анотація

Мета. Розробка і дослідження хімічних і фізичних властивостей лізоцимвмісних очних крапель «штучна сльоза» – перспективного препарату для лікування синдрому «сухого ока». Методи. Бактеріолітичну активність лізоциму визначали турбідиметрично, використовуючи як субстрат Micrococcus lysodeikticus 4698. Вміст протеїну визначали за методом Лоурі-Хартрі, в’язкість на віскозиметрі Оствальда, густину за допомогою ареометра, осмоляльність препарату – осмометром Tear Lab Osmolarity System. Результати. Запропоновано перспективний для сльозозамінної терапії препарат «штучна сльоза» у формі очних крапель, що містять лізоцим як природний антибактеріальний компонент сльози. Відзначено повне збереження високої бактеріолітичної активності включеного ензиму (38200±2000 од/мл). Показано, що розроблені краплі мають близькі зі слізною рідиною значення в’язкості, густини і осмоляльності, що відповідає вимогам, пред’явленим до таких. Встановлено, що лізоцим, стабілізований в препараті декстраном і гідроксипропілметилцелюлозою, після попередньої стерилізуючої фільтрації зберігається в умовах низьких температур (0–4 оС) протягом 12 місяців з 96,4% збереженням вихідної бактеріолітичної активності. Висновки. В результаті проведених досліджень вперше розроблено препарат «штучної сльози» у вигляді крапель з включеним лізоцимом. Розроблений препарат перспективний для подальших біологічних досліджень.

Посилання

Кольчик О.В., Сорокин П.В. Гидрогели при лечении «синдрома сухого глаза» // Нижегородский медицинский журнал. – 2006. – № 8. – С. 193–196.

Полунин Г.С., Куренков В.В., Сафонова Т.Н. и др. Новая клиническая классификация синдрома сухого глаза // Рефракционная хирургия и офтальмология. – 2003. – Т. 3, № 3. – С. 53–56.

Придачина Д.В., Жилякова Е.Т., Новикова М.Ю. Современное состояние исследований по офтальмологическим лекарственным формам, направленным на профилактику и лечение синдрома «сухого глаза» // Современные проблемы науки и образования. – 2011. – № 6. – www.scienceeducation.ru/100-4990

Bron A.J. The Definition and Classification of Dry Eye Disease. Part of the series Essentials in Ophthalmology. Dry Eye. – 2015. – P. 1–19.

Gorin G., Wang S.F., Papapavlou L. Assay of lysozyme by its lytic action on M. lysodeikticus cells // Anal. Biochem. – 1971. – V. 39, № 1. – Р. 113–127.

Hartree E.F. Determination of protein: a modification of the Lowry method, that gives a linear photometric response // Anal. Biochem. – 1972. – V. 48, № 2. – Р. 422–427.

McDermott A.M. Antimicrobial compounds in tears // Experimental Eye Research. – 2013. – V. 117. – P. 53–61.

Stapleton F., Garrett Q., Chan C., Craig J.P. The Epidemiology of Dry Eye Disease // Part of the series Essentials in Ophthalmology. Dry Eye. – 2015. – Р. 21–29.

Лапач С.Н., Чубенко А.В., Бабич П.Н. Статистические методы в медико-биологических исследованиях с использованием Excel. К.: Морион, 2000, 320 с.

##submission.downloads##

Опубліковано

2015-12-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ