ВИЛУЧЕННЯ РIДКIСНИХ ТА КОЛЬОРОВИХ МЕТАЛIВ УГРУПОВАННЯМИ МIКРООРГАНIЗМIВ ЗОЛИ ВIД СПАЛЮВАННЯ ПАВЛОГРАДСЬКОГО ВУГIЛЛЯ

И. В. Блайда, Т. В. Васильева, Л. И. Слюсаренко, В. Ф. Хитрич, В. А. Иваница

Анотація


Метою роботи було вивчення здатності до вилучення рідкісних і кольорових металів з золи від спалювання Павлоградського вугілля на Ладижинській теплоелектростанції мікроорганізмами техногенного мікробіоценозу, який сформувався в процесі зберігання. Методом атомно-абсорбційної спектроскопії встановлено, що в золі містяться в промислових концентраціях мідь, цинк, свинець, галій, германій, олово, ванадій, кобальт, алюміній. Дослідження з вилучення металів з золи від спалювання Павлоградського вугілля здійснювали в умовах сприятливих для росту мезофільних гетеротрофних мікроорганізмів, мезофільних ацидофільних хемолітотрофних бактерій і помірно термофільних ацидофільних хемолітотрофних бактерій. У процесі досліджень показана висока вилуговуюча активність спільноти ацидофільних хемолітотрофних бактерій, що населяють золу Ладижинської ТЕС . В мезофільних умовах в результаті біохімічної діяльності угруповання хемолітотрофних бактерій в розчин практично повністю переходили германій, галій і кадмій, а також до 76,6% нікелю.


Ключові слова


зола; вугілля; гетеротрофні мікроорганізми; ацидофільні хемолітотрофні бактерії; біовилуговування; рідкісні і кольорові метали.

Повний текст:

PDF (Русский)

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Блайда И.А. Извлечение ценных металлов при переработке промышленных отходов биотехнологическими методами (Обзор)// Энерготехнологии и ресурсосбережение. – 2010. – № 6. – С. 39–45.

Зубова Л.Г. Терриконики угольных шахт – источники сырья для металлургии //Уголь Украины. – 2000. – № 6. – С. 32–33.

Канаева З.К., Канаев А.Т. Микробиоценозы хемолитотрофных растворов подземного выщелачивания уранового месторождения «Карамурун»// Биологические науки – 2012, № 5. – С. 153–157.

Каравайко Г.И., Дубинина Г.А., Кондратьева Т.Ф. Литотрофные микроорганизмы окислительных циклов серы и железа // Микробиология. – 2006. – Т. 75, № 5. – C. 593–629.

Каравайко Г.И., Кузнецов С.И., Голомзик Э.И. Роль микроорганизмов в выщелачивании металлов из руд. – М.: Наука, 1972. – 248 с.

Каравайко Г.И. Практическое руководство по биогеотехнологии металлов. – М., АНСССР , 1989. – 371 с.

Кузякина Т.И., Хайнасова Т.С., Левенец О.О. Биотехнология извлечения металлов из сульфидных руд // Вестник наук о Земле. – 2008. – Т. 60, Вып. 12. – С. 76–85.

Методы общей бактериологии. Т. 2. – М.: Мир, 1984. – 265 с.

Полькин С.И., Адамов Э.В., Панин В.В. Технология бактериального выщелачивания цветных и редких металлов. – М.: Недра, 1982. – 288 с.

Пашков Г.Л. Золы природных углей – нетрадиционный сырьевой источник редких элементов //Соросовский образовательный журнал. – 2001. – Т. 7, № 11. – С. 67–72.

Современная микробиология. Прокариоты // Под ред. Ленгелера Й ., Древса Г. и Шлегеля Г. Перевод с англ. / Под ред. Нетрусова А .И. М.: Мир, 2005. Т. 2. – С. 178–180.

Хавезов И., Цалев Д. Атомно-абсорбционный анализ. – Л.: Химия, 1983. – 144 с.

Шпирт М. Я. Физико-химические основы переработки германиевого сырья. – М.: Металлургия, 1977. – 264 с.

Kevin B. Hallberg and E. Borje Lindstromt. Characterization of Thiobacillus caldus sp. nov., a moderately thermophilic acidophile// Microbiology. – 1994. – V. 140. – P. 3451–3456.

Sulfobacillus thermotolerans sp. nov., a thermotolerant chemolithotrophic bacterium /Tat’yana I. Bogdanova, Iraida A. Tsaplina, Tamara F. Kondrat’eva, Vitalii I. Duda, Natalya E. Suzina, Vitalii S. Melamud, Tat’yana P. Tourova and Grigorii I. Karavaiko//International Journal of Systematic and Evolutionary Microbiology. – 2006. – V. 56. – P. 1039–1042.





DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2012.3(19).92657

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)

DOI 10.18524/2307-4663