DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2012.2(18).93037

АНТИМIКРОБНА АКТИВНIСТЬ ПОХIДНИХ IЗОНIКОТИНОВОЇ КИСЛОТИ ТА КОМПЛЕКСIВ СТАНУМУ(IV) НА ЇХ ОСНОВI

О. Ю. Зінченко, Н. В. Шматкова, I. I. Сейфулліна, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова

Анотація


Досліджено вплив гідразиду ізон ікотиново ї кислоти, ізонікотиноїлгідразонів 4-диметиламінобенз-. , 2-гідроксибенз-, 2-гідрокси-1-нафтальдегідів та нових комплексів стануму(IV) на основі перелічених сполук на ріст тест-штамів умовно-патогенних бактерій Staphylococcus aureus, Micrococcus luteus, Proteus vulgaris, Pseudomonas aeruginosa. Показано, що досліджені сполуки в концентраціях 25, 50 та 100 мкг/мл здатні негативно впливати на ріст бактерій. Найбільш активними щодо більшості мікроорганізмів виявилися ізонікотиноїлгідразон 2-гідрокси-1-нафтальдегіду та комплекс стануму(IV) на його основі, які за концентрації 50 мкг/мл та 100 мкг/мл відповідно практично повністю пригнічують ріст умовно- патогенних бактерій. Найчутливішим до похідних ізонікотинової кис- лоти та комплексів стануму(IV) на їх основі є штам Proteus vulgaris.

Ключові слова


гідразид; ізонікотиноїлгідразон; комплекси стануму(IV); умовно-патогенні бактерії; антимікробний ефект.

Повний текст:

PDF

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Зеленин К.Н., Хорсеева Л.А., Алексеев В.В. Физиологически активные комплексы гидразонов // Хим.-фарм. журн. – 1992. – Т. 26, № 5. – С. 30–36.

Зінченко О.Ю., Шматкова Н.В., Філіпова Т.О., Сейфулліна I.Й., Подуст В.С. Антибактеріальна активність нікотиноїлгідразону саліцилового альдегіду та його комплексів // Мікробіологія і біотехнологія. – 2009. – №1(5). – С. 44–55.

Китаев Ю.П., Бузыкин Б.И. Гидразоны. – М.: Наука, 1974. – 416 с. 4. Крисс Е.Е., Волченкова И.И., Григорьева А.С. Координационные соединения металлов в медицине. – Киев: Наук. думка, 1986. – 216 с.

Нікітін О.В., Галкін Б.М., Сейфулліна I.Й., Шматкова Н.В. Ви- вчення впливу комплексів германію (IV) з саліцилальгідразонами хлор- бензойної та гідроксибензойної кислоти на ексудативне запалення, яке викликано різними флогогенними агентами // Biomedical and Biosocial Anthropology. – 2004. – № 3. – С. 81–83.

Самусь К.М., Цапков В.И., Бурденко Т.А., Бурачева С.А., Тонгай М.М., Сохан Ш.И. Синтез и противомикробная активность координа- ционных соединений 3d-элементов с бензоилгидразоном салицилового альдегида // Проблемы фармакологии. – 1990. – № 3. – С. 41–45.

Сейфулліна I.Й., Нікітін О.В., Галкін Б.М., Шматкова Н.В. та ін. Протизапальна активність комплексів германію з саліцилальгідразонами нітробензойної кислоти // Одеськ. мед. журнал. –2003. – № 3 (77). – С. 21–23. 8. Справочник по микробиологическим и вирусологическим мето- дам исследования / Под ред. М.О. Биргера. – М.: Медицина, 1972. – С. 175–177.

Страчунский Л.С., Решедько Г.К., Стецюк О.У., Андреева А.С., Щебников А.Г. Сравнительная активность антисинегнойных антибиоти- ков в отношении нозокомиальных штаммов Pseudomonas aeruginosa, выделенных в отделениях реанимации и интенсивной терапии России // Журнал КМАХ. – 2003. – № 5. – С. 35–46.

Bacchi A., Bonarti A., Carcelli M. Organotin complexes pyrrole-2,5- dikarboxaldehyde bis (acylhydrazones). Synthesis, structure antimicrobial activity and genotoxicity // J. Inorg. Biochem. – 1998. – Vol. 69. – Р. 101–112.

Jadon Gunjan, Bhadauria R.S., Diwaker A.k. Synthesis, spectral and biological evaluation of some hydrazone derivatives // IJARPB. – 2012. – Vol. 1, № 1. – P. 25–38.

Yang Y.J., Livermore D.M. Chromosomal beta-lactamase expression and resistance to beta-lactam antibiotics in Proteus vulgaris and Morganella morganii // Antimicrob. Agents Chemother. – 1988. – Vol. 32, № 9. – P. 1385–1391.





Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)

DOI 10.18524/2307-4663