ФУНГIЦИДНА АКТИВНIСТЬ ГIДРАЗИДIВ ФЕНОКСIОЦТОВОЇ КИСЛОТИ ЩОДО ЗБУДНИКІВ ПРИКОРЕНЕВОЇ ГНИЛІ

М. Ю. Русакова, Б. М. Галкін, Т. О. Філіпова, Л. М. Вострова, М. В. Гренадьорова

Анотація


Вивчено фунгіцидну активність деяких гідразидів феноксіоцтової кислоти щодо Fusarium oxysporum v. arth., F. sporotrichiella var. poae та F. graminearum. Під час дослідження було встановлено, що чутливість збудників прикореневої гнилі залежала від концентрації сполук, а також штама мікроорганізма. Найбільш активною виявилася сполука III (хіноксаліновий гідразид феноксіоцтової кислоти), яка спричиняла 2-3-кратне пригнічення росту F. sporotrichiella var. poae.

Ключові слова


гідразиди феноксіоцтової кислоти; Fusarium spp.; фунгіцидна активність

Повний текст:

PDF (Русский)

Пристатейна бібліографія ГОСТ


Беккер З.Э. Физиология и биохимия грибов. – М., 1988. – 230 с.

Буга С.Ф., Артемова О.В., Ильюк А.Г. Особенности патогенеза колоса озимой пшеницы при инокуляции грибами Fusarium spp. // Вести Национальной Академии Наук Беларуси: Серия Аграрных Наук. – 2005. – № 4. – С. 45-48.

Горовой Л.Ф., Кошевский И.И. Препараты нового поколения для защиты растений // VI конференция «Защита растений» (Москва–Щелково, октябрь, 2001 р.): тез. докл. – М.: «ВНИРО», 2001. – С. 85-87.

Пересыпкин В.Ф. Сельскохозяйственная фитопатология. – М., 1992. – 245 с.

Рудаков В.О., Рудаков О.Л. Природа почвенных фитотоксикозов и проблема защиты растений // АГРО XXI. – 2009. – № 1 – 3. – С. 12-16.

Сэги Й. Почвенная микробиология. – М.: Мир, 1985. – 370 с.

Desjardins A.E., Hohn T.M. Mycotoxins in plant pathogenesis // Mol. Plant-Microbe Interact. – 1997. – 2. – P. 147-152.

Domsch K.H., Gams W., Anderson T.H. Compendium of soil fungi. London: Academic Press, 1992. – 590 р.

Guarro J., Llop C., Aguilar C. Comparison of in vitro antifungal susceptibilities of conidia and hyphae of filamentous fungi // Antimicrob. Agents Chemother. – 1997. – 41. – P. 2760-2762.





DOI: https://doi.org/10.18524/2307-4663.2009.2(6).102709

Посилання

  • Поки немає зовнішніх посилань.


Creative Commons License
Ця робота ліцензована Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.

ISSN 2076-0558 (Print); 2307-4663 (Online)