РОЗПОВСЮДЖЕННЯ ТА ГЕНОТИПОВА СТРУКТУРА РОТАВІРУСІВ В ОДЕСЬКІЙ ОБЛАСТІ

Автор(и)

  • В. О. Гончаров ДУ «Одеський обласний лабораторний центр ДСЕС України», Ukraine
  • Л. С. Котлік ДУ «Одеський обласний лабораторний центр ДСЕС України», Ukraine
  • Н. П. Ісакова ДУ «Одеський обласний лабораторний центр ДСЕС України», Ukraine
  • Ю. М. Виходцева ДУ «Одеський обласний лабораторний центр ДСЕС України», Ukraine
  • Ю. О. Баранов ДУ «Одеський обласний лабораторний центр ДСЕС України», Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2016.1(33).65366

Ключові слова:

ротавірусна інфекція, генотипова структура, збудники гострого гастроентериту

Анотація

Метою дослідження було встановлення розповсюдження та різноманітності генотипової структури ротавірусів у дітей віком до 5 років, циркуляції ротавірусів та інших вірусів збудників кишкових інфекцій у водогінній воді і в зовнішньому середовищі (стічна вода) в Одеській області у 2010-2015 рр. Методи. Визначення антигену ротавіруса проводили методом імуноферментного аналізу, а виявлення нуклеїнової кислоти ротавірусів, астровірусів, каліцівірусів, ентеровірусів, аденовірусів методом полімеразно-ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією (ЗТ-ПЛР). Результати. За досліджений період відсоток виділення ротавірусів від хворих на гострі кишкові інфекції дітей становив 41,8%. Найбільша частка позитивних проб виявлена серед дітей у віці 2–5 років – 52%. За одержаними даними захворюваність ротавірусної інфекції реєструвалася впродовж року. Відзначалася деяка особливість в циркуляції вірусів. Зареєстровані нехарактерні для інфекції два літніх піка захворюваності в липні і серпні (2012–2015рр.). Переважального поширення набули генотипи ротавірусів G4P(8), G1P(8), G3P(8) і G2P(4). При обстеженні фекалій та проб стічної води встановлено, що ротавірус, серед інших збудників кишкових інфекцій, виділявся в значній кількості (37,2%). Висновки. Таким чином, встановлено, що серед збудників гострих гастроентеритів у хворих дітей та в стічній воді домінують ротавіруси генотипів G4P(8), G1P(8), G3P(8), G2P(4). Захворюваність на ротавірусну інфекцію виявляється впродовж року з нехарактерними двома піками у липні та серпні.

Посилання

Dziublyk IV. Rotavirus infection. Educational-methodical manual. Kyiv: Allprint, 2004. 116 p.

Abad FX, Pintó RM, Bosch A. Flow cytometry detection of infectious rotaviruses in environmental and clinical samples. Applied and Environmental Microbiology. 1998;(64):2392–2396.

Carol JB, Evan JA, Penelope HD, David OM., David BN. Multiple Serotypes and the Argument for Rotavirus Vaccination. National Foundation for Infectious Diseases (NFID): Roundtable Discussion, 2007, available at: www.nfid.org/idinfo/rotavirus/rotavirus-paper.pdf

Centers for Disease Control and Prevention. Rotavirus. In: Epidemiology and Prevention of Vaccine-Preventable Diseases. Eds: Hamborsky J, Kroger A, Wolfe S. 13th ed. Washington: Public Health Foundation, 2015, available at: www.cdc.gov/vaccines/pubs/pinkbook/index.html

Kang G. Seasonality of Rotavirus Diarrhea: A Call for Interdiciplinary Approach. Epidemiology. 19(6):S49, November 2008.

Parashar UD, Bresee JS, Gentsch JR, Glass RI. Rotavirus. Emerg. Infect. Dis. 1998;4(4):561–570.

Parashar UD, Gibson CJ, Bresse JS, Glass RI. Rotavirus and severe childhood diarrhea. Emerg. Infect. Dis. 2006; 12(2):304–306.

Parashar UD, Hummelman ED, Bresse JS, Miller MA, Glass RI. Global illness and deaths caused by rotavirus disease in children. Emerg. Infect. Dis. 2003; 9(5):565–572.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-03-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ