ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНДРОГЕНЕЗУ IN VITRO ПОЛБИ ЗВИЧАЙНОЇ TRITICUM DICOCCUM (SCHRANK) SCHUEBL
DOI:
https://doi.org/10.18524/2307-4663.2016.2(34).70744Ключові слова:
культура пиляків, Triticum dicoccum, індукція новоутворень, регенерація, живильне середовищеАнотація
Мета. Оцінити вплив живильного середовища на індукцію новоутворень і регенерацію рослин полби. Методи. Дослідження проводили на двох ярих генотипах полби. Рослини вирощували на польових ділянках. Попередню обробку колосся проводили у водному розчині абсцизової кислоти (0,5 мг/л) протягом п’яти діб. Пиляки експлантували на живильні середовища С17 і М42. Для регенерації рослин використовували варіанти живильного середовища MS, що різнилисяь вмістом амінокислот і регуляторів росту. Результати. В роботі вперше в Україні досліджено індукцію новоутворень та регенерацію рослин ярих форм полби Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl в культурі пиляків in vitro. Полба характеризується низькою спроможністю до андрогенезу in vitro. Рівень індукції новоутворень був високим, проте в культурі утворилися лише безхлорофільні рослини-регенеранти. Вища індукція новоутворень і подальша регенерація отримані за культивування пиляків на живильному середовищі С17 порівняно з середовищем М42. З отриманих новоутворень отримали лише хлорофілдефектні рослини-регенеранти на всіх регенераційних живильних середовищах. Значної різниці рівня регенерації на варіантах регенераційного середовища MS з різним вмістом регуляторів росту не відмічено. Висновки. Полба звичайна характеризується відносно високою індукційною спроможністю. Найкращим індукційним живильним середовищем є середовище С17. Значної різниці рівня регенерації на досліджених варіантах регенераційного живильного середовища MS не виявлено. Дослідження чутливості до андрогенезу in vitro полби звичайної не виявило чутливих до методу генотипів, здатних до регенерації зелених рослин.
Посилання
Ignatova SO, Lobanova KI. Factors, which influence on microspore regeneration potential realization in bread wheat anther culture. Achievements and problems of genetics, breeding and biotechnology. 2007; 2: 492–496.
Lobanova KI, Shestopal OL, Ignatova SO. Abscisic acid as exogenous factor of regeneration ability increasing in bread wheat anther culture. Bulletin of Kharkiv National Agricultural University. 2007; 1(10):102–110.
Markelova TS. Usage of wild wheat and relative species varieties for illness resistant genes introgression. Agro XXI. 2007; 4: 16–18.
Cistué, L, Soriano M, Castillo A M. Production of doubled haploids in durum wheat (Triticum turgidum L.) through isolated microspore culture. Plant Cell Reports. 2006; 25 (4): 257–264.
Datta SK. Androgenic haploids: factors controlling development and its application in crop improvement. Current Science-Bangalore. 2005; 89 (11): 1870–1872.
Dogramaci-Altuntepe M, Peterson TS, Jauhar PP. Anther culture-derived regenerants of durum wheat and their cytological characterization. J. Hered. 2001; 192 (1): 56–64.
Kao KN, Saleem M, Abrams S. Culture conditions for induction of green plants from barley microspores by anther culture methods. Plant Cell Rep. 1991; 9: 595–607.
Khiabani BN, Vedadi C, Rahmani E. Response of some Iranian wheat genotypes to anther culture system. Indian Journal of Biotechnology. 2008; 7: 531–535.
Murashige T, Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Physiol. Plant. 1962; 15(3): P. 473–497.
Tawkaz S. Response of some wheat genotypes to anther culture technique for doubled haploid production. M. Sc Thesis. 2011; 2: 203–212.
Wang P, Chen YR. A study on the application of C17 medium for anther culture, Acta Bot. Sin. 1986; 28: 38–45.
##submission.downloads##
Опубліковано
Номер
Розділ
Ліцензія
Авторське право (c) 2016 Мікробіологія і біотехнологія
Ця робота ліцензується відповідно до Creative Commons Attribution-NonCommercial 4.0 International License.
Автор передає журналу (університету) на безоплатній основі невиключні права на використання статті (на весь строк дії авторського права починаючи з моменту публікації, розміщення статті на веб-сторінці журналу, в репозитарії відкритого доступу) без одержання прибутку; на відтворення статті чи її частин в електронній формі (включаючи цифрову); виготовлення ії електронних копій для постійного архівного зберігання; виготовлення електронних копій статті для некомерційного розповсюдження; внесення статті до бази даних репозитарію; надання електронних копій статті в доступі мережі інтернет.
Автор гарантує, що у статті не використовувалися статті або авторські права, які належать третім особам; гарантує, що на момент розміщення статті на веб-сторінці, в репозитарії ОНУ лише йому належать виключні майнові права на статтю, що розміщується; майнові права на статтю ні повністю, ні в частині нікому не передано (не відчуджено), майнові права на статтю ні повністю, ні в частині не є предметом застави, судового спору або претензій з боку третіх осіб.
Автор зберігає за собою право використовувати самостійно чи передавати права на використання статті третім особам.
Автор надає журналу право на використання статті такими способами:
переробляти, адаптувати або іншим чином змінювати її за погодженням з автором; перекладати статтю у випадку, коли стаття викладена мовою іншою, ніж мова, якою передбачена публікація у виданні. Якщо журнал виявить бажання використовувати статтю іншими способами: перекладати, розміщувати повністю або частково у мережі інтернет, публікувати статтю в інших, в тому числі іноземних виданнях, включати статтю як складову частину до інших збірників, антологій, енциклопедій тощо, умови оформлюються додатковою угодою.
Автор підтверджує, що він є автором (співавтором) цієї статті; авторські права на дану статтю не передані іншому видавцю; дана стаття не була раніше опублікована у будь-якому іншому виданні до публікації її журналом.
Публікація праць в Журналі здійснюється на некомерційній основі. Комісійна плата за оформлення статті не стягується.
