ЧУТЛИВІСТЬ ДО АНДРОГЕНЕЗУ IN VITRO ПОЛБИ ЗВИЧАЙНОЇ TRITICUM DICOCCUM (SCHRANK) SCHUEBL

Автор(и)

  • Г. О. Доброва Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Ukraine
  • І. С. Замбріборщ Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Ukraine
  • О. Л. Шестопал Селекційно-генетичний інститут – Національний центр насіннєзнавства та сортовивчення, Ukraine
  • О. М. Ружицька Одеський національний університет ім. І.І. Мечникова, Ukraine

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2016.2(34).70744

Ключові слова:

культура пиляків, Triticum dicoccum, індукція новоутворень, регенерація, живильне середовище

Анотація

Мета. Оцінити вплив живильного середовища на індукцію новоутворень і регенерацію рослин полби. Методи. Дослідження проводили на двох ярих генотипах полби. Рослини вирощували на польових ділянках. Попередню обробку колосся проводили у водному розчині абсцизової кислоти (0,5 мг/л) протягом п’яти діб. Пиляки експлантували на живильні середовища С17 і М42. Для регенерації рослин використовували варіанти живильного середовища MS, що різнилисяь вмістом амінокислот і регуляторів росту. Результати. В роботі вперше в Україні досліджено індукцію новоутворень та регенерацію рослин ярих форм полби Triticum dicoccum (Schrank) Schuebl в культурі пиляків in vitro. Полба характеризується низькою спроможністю до андрогенезу in vitro. Рівень індукції новоутворень був високим, проте в культурі утворилися лише безхлорофільні рослини-регенеранти. Вища індукція новоутворень і подальша регенерація отримані за культивування пиляків на живильному середовищі С17 порівняно з середовищем М42. З отриманих новоутворень отримали лише хлорофілдефектні рослини-регенеранти на всіх регенераційних живильних середовищах. Значної різниці рівня регенерації на варіантах регенераційного середовища MS з різним вмістом регуляторів росту не відмічено. Висновки. Полба звичайна характеризується відносно високою індукційною спроможністю. Найкращим індукційним живильним середовищем є середовище С17. Значної різниці рівня регенерації на досліджених варіантах регенераційного живильного середовища MS не виявлено. Дослідження чутливості до андрогенезу in vitro полби звичайної не виявило чутливих до методу генотипів, здатних до регенерації зелених рослин.

Посилання

Ignatova SO, Lobanova KI. Factors, which influence on microspore regeneration potential realization in bread wheat anther culture. Achievements and problems of genetics, breeding and biotechnology. 2007; 2: 492–496.

Lobanova KI, Shestopal OL, Ignatova SO. Abscisic acid as exogenous factor of regeneration ability increasing in bread wheat anther culture. Bulletin of Kharkiv National Agricultural University. 2007; 1(10):102–110.

Markelova TS. Usage of wild wheat and relative species varieties for illness resistant genes introgression. Agro XXI. 2007; 4: 16–18.

Cistué, L, Soriano M, Castillo A M. Production of doubled haploids in durum wheat (Triticum turgidum L.) through isolated microspore culture. Plant Cell Reports. 2006; 25 (4): 257–264.

Datta SK. Androgenic haploids: factors controlling development and its application in crop improvement. Current Science-Bangalore. 2005; 89 (11): 1870–1872.

Dogramaci-Altuntepe M, Peterson TS, Jauhar PP. Anther culture-derived regenerants of durum wheat and their cytological characterization. J. Hered. 2001; 192 (1): 56–64.

Kao KN, Saleem M, Abrams S. Culture conditions for induction of green plants from barley microspores by anther culture methods. Plant Cell Rep. 1991; 9: 595–607.

Khiabani BN, Vedadi C, Rahmani E. Response of some Iranian wheat genotypes to anther culture system. Indian Journal of Biotechnology. 2008; 7: 531–535.

Murashige T, Skoog F. A revised medium for rapid growth and bioassays with tobacco tissue cultures. Physiol. Plant. 1962; 15(3): P. 473–497.

Tawkaz S. Response of some wheat genotypes to anther culture technique for doubled haploid production. M. Sc Thesis. 2011; 2: 203–212.

Wang P, Chen YR. A study on the application of C17 medium for anther culture, Acta Bot. Sin. 1986; 28: 38–45.

##submission.downloads##

Опубліковано

2016-06-15

Номер

Розділ

ЕКСПЕРИМЕНТАЛЬНІ ПРАЦІ