ПРОБІОТИЧНІ ВЛАСТИВОСТІ ТА БИОТЕХНОЛОГІЧНИЙ ПОТЕНЦІАЛ ПРОПІОНОВОКИСЛИХ БАКТЕРІЙ

Автор(и)

  • Л. В. Капрельянц Одеська національна академія харчових технологій, Україна
  • Л. О. Крупицька Одеська національна академія харчових технологій, Україна

DOI:

https://doi.org/10.18524/2307-4663.2017.1(37).96324

Ключові слова:

пробіотики, нормобіота, молочнокислі продукти, пропіоновокислі бактерії, пропіонова кислота

Анотація

У статті наведено відомості наукової літератури щодо фізіологічних та біохімічних властивостей пропіоновокислих бактерій, а також їх метаболічної активності, що дозволяє використовувати пропіоновокислі бактерії як препарати і продукти харчування пробіотичного призначення при дисбіотичних порушеннях шлунково-кишкового тракту.. Розглянуто біотехнологічний потенціал бактерій роду Propionibacterium, якому, з погляду конструювання ефективного біокоректора, недостатньо приділено уваги.

Посилання

Berezhnoy VV, Kramarev SA, Martyinyuk VE, Shunko EE. Microecological disorders in children and advanced features improve the efficiency of their correction. Women’s health. 2002;(12):79 – 92.

Vorobeva LI, Hodzhaev EYu, Ponomareva GM. Extracellular protein propionic acid bacteria inhibits the induced mutations in strains of Salmonella typhimurium. Microbiology. 2001;(70):39-44.

Isolation and purification of biotechnological products. Ed. by D.A. Novikov. BSU, Minsk, 2014. 256 p.

Kapustyan AYu Prospects for the use of biologically active bacterial hydrolyzate for nutritional support for people with disorders of the immune system. Nutritive science i tehnologіya. 2015;(31):18-25.

Pletnev NB, Rozhkov AV. Propionic acid bacteria – the main active principle of symbiotic ferment «Evita». In: Materials of scientific and technical conference. Simferopol, 2001:101-103.

Kaprelyants LV. Prebiotics: chemistry, technology and application. EnterPrint, Kiev, 2015. 252 p.

Sviridenko YY Innovative developments in the field of cheese. Cheesemaking and butter making. 2011;(3):17- 9.

Hamagaeva JS, Kachalina LM, Tumurova SM. Biotechnology propionic acid bacteria starters: monograph. Izd ESSTU, Ulan-Ude, 2006. 176 p.

Yankovsky DS. The composition and function of various human habitats microbiocenoses. Women’s Health. 2003;(16):150-157.

Arganaraz ME. Presencia de propionibacterias clasicas de potencial efecto probiótico en intestino de aves de consumo humano. Revista Chilena de Nutrición. 2009;(36):677-683.

Cousin FJ, Mater DD, Foligne B, Jan G. Dairy propionibacteria as human probiotics: a review of recent evidence. Dairy science & technology. 2011;(91):1-26.

FAO/WHO. Join FAO/WHO Working group Guidelines for the Evolutions of Probiotics in Foods. London. Ontario.Canada. 2002;(30).

Falentin H, Deutsch S, Jan G, Loux V, Thierry A, Parayre S. The complete genome of Propionibacterium freudenreichii CIRM-BIA1, a hardy actinobacterium with food and probiotic applications. PloS One. 2010;(5):11748-11753.

Gautier M, Mouchel N, Rouault A. Determination of genome size of four Propionibacterium species by pulsed-field gel electrophoresis. Lait. 1992;(72):421‑446.

Gomes AA, Braga SP, Cruz AG, Cadena RS, Lollo PC. Effect of the inoculation level of Lactobacillus acidophilus in probiotic cheese on the physicochemical features and sensory performance compared with commercial cheeses. Journal of Dairy Science. 2011;(94):4777-4786.

Hatakka K, Holma R, El-Nezami H, Suomalainen T, Kuisma M, Saxelin M, Korpela R. The influence of Lactobacillus rhamnosus LC705 together with Propionibacterium freudenreichii ssp. shermanii JS on potentially carcinogenic bacterial activity in human colon. International journal of food microbiology. 2008;(2):406-410.

Hill C, Guarner F, Reid G, Gibson GR, Merenstein DJ, Pot B, Calder PC. The International Scientific Association for Probiotics and Prebiotics consensus statement on the scope and appropriate use of the term probiotic. Nat Rev Gastroenterol Hepatol. 2014;(11):506-514.

Hugenholtz J, Hunik J, Santos H, Smid E. Nutraceutical production by Propionibacteria. Lait. 2002;(82):103-112.

Isawa K, Isawa K, HoJo K, Yoda N, Kamiyama T, Makino S, Saito M, Endo N. Isolation and identification of a new bifidogenic growth stimulator produced by Propionibacterium freudenreichii ET-3. Bioscience, biotechnology, and biochemistry. 2002;( 66):679-681.

Kaneko TA. Novel bifidogenic growth stimulator produced by Propionibacterium freudenreichi. Biosci. Microflora. 1999(95):73-80.

Kanmani P, Satish KR, Yuvaraj N, Paari KA, Pattukumar V, Arul V. Probiotics and its functionally valuable products – A review. Critical reviews in food science and nutrition. 2013;(53):641-658.

Michael de Vrese. Probiotics, prebiotics and synbiotics. Food Biotechnology: Advances in Biochemical Engineering/Biotechnology. 2008;(111):1-66.

Minervini F, Siragusa S, Faccia M, Dal BF, Gobbetti M. Manufacture of Fior di Latte cheese by incorporation of probiotic lactobacilli. Journal of dairy science. 2012;(95):508-520.

Mitsuyama K, Masuda J, Yamasaki H, Kuwaki K, Kitazaki S, Koga, H, Sata M. Treatment of ulcerative colitis with milk whey culture with Propionibacterium freudenreichii. Journal of Intestinal Microbiology. 2007;(21):143-147.

Sullivan A., Nord C. The place of probbiotic in human intestinal ifections. Intern J. of Antimicrobial Agents. 2002;(20):313-319

Thierry A. New insights into physiology and metabolism of Propionibacterium freudenreichii. Journal of Intestinal Microbiology. 2011;(149):19-27.

Tomoaki Konya. Production of extracellular bifidogenic growth stimulator by anaerobic and aerobic cultivations of several propionibacterial strains. Journal of bioscience and bioengineering. 2007;(103):464-471.

Vos P. et al. (ed.). Bergey’s Manual of Systematic Bacteriology. Springer Science & Business Media, 2011;(3):1599

Yerlikaya O. Starter cultures used in probiotic dairy product preparation and popular probiotic dairy drinks. Food Science and Technology (Campinas). 2014;(34):221-229.

##submission.downloads##

Опубліковано

2017-03-15

Номер

Розділ

ОГЛЯДОВІ ТА ТЕОРЕТИЧНІ СТАТТІ